Твiр-роздум з правознавства. Тарас Шевченко був правозахисником
Ми знаємо прiзвища багатьох українських правозахисникiв, але нiколи серед них ви не зустрiнете прiзвища Тараса Шевченка. Хоча саме його я вважаю найвидатнiшим правозахисником України. Так, вiн не писав нi наукових праць з юриспруденцiї, не робив наукових розвiдок. I до створення Органiзацiї Об'єднаних Нацiй було ще цiле столiття, та вже тодi вiн порушив у своїх творах такi важливi проблеми, якi потiм лягли в основу правових мiжнародних документiв.
Це такi проблеми як практика, схожа на рабство (крiпацтво), бо саме жорстока експлуатацiя людини людиною призвела до виродження самої людської сутi суспiльства. А дискримiнацiя автохтонних народiв (право на самовизначення)? Скiльки довелося витерпiти українському народовi, щоб довести, що українська мова - не "нарєчiє", а повноцiнна, здатна до розвитку i культурних традицiй, європейська мова? До таких же проблем належить дискримiнацiя культури автохтонного народу (право на розвиток). Згадаймо часи, коли Валуєвський циркуляр забороняв i навчання, i видавничу справу, i навiть театральнi постанови українською мовою. А експлуатацiя дитячої працi, вiльний доступ до культурних надбань народу? I цей перелiк можна продовжувати. Саме цi проблеми порушував Шевченко у своїх творах, поетичних i прозових. Сподiваюсь, що колись дослiдники ще скажуть своє слово про Шевченка-правозахисника.
Людина є найбiльшою цiннiстю як для людей, хто вiрить у Бога, так i для тих, хто не сповiдує нiякої релiгiї. Бо саме людина, живучи в суспiльствi, намагається придумати такi iнститути, якi б допомагали жити i розвиватися, народжувати дiтей, пiклуватися про них i бути спокiйним за їхнє майбутнє. Та тiльки природою закладено, що люди рiзнi мiж собою за характером, за зовнiшнiм виглядом, за кольором шкiри, мовою, походженням i ще можна назвати безлiч ознак людської вiдмiнностi. Усе це дуже добре розумiв Тарас Григорович, розумiв i таку рiч, як рiвнiсть людей перед Богом. А звiдси - людина повинна бути рiвною i перед законами, якi теж придумали люди, щоб жити нормальним життям незалежно вiд того, якi маєш вiд народження природнi таланти. Тож пошануймо Шевченка як першого правозахисника, що своїми творами спонукав наступнi поколiння до пошуку механiзмiв утвердження прав людини.