Відкрий у собі талант (твір-розповідь з елементами роздумів)

Я був дуже слабеньким учнем. Загалом через лінощі. Я не бачив для себе жодних «життєвих висот».

Батьки жаліли мене. Казали, що далеко не всім потрібна вища освіта. Не всім же бути вченими чи керівниками підприємств. «Знайдеш і ти, синку, своє місце у житті», — заспокоювали мене батьки.

«Місце у житті» хвилювало мене мало. Власне у мене було вже теплень¬ке і сите місце. Доросле життя маячіло десь далеко-далеко. Нам усім здається, що дитинство буде тривати вічно. Десь я прочитав, що на початку шляху кож¬ній людині життя уявляється багатотомним романом, а наприкінці — коротким афоризмом. Підозрюю, що для багатьох ці афоризми звучать не так уже й опти¬містично.

Коли мама записала мене у спортивний клуб, я намагався опиратися. Але не дуже — і тут узяли гору мої лінощі.

Спочатку мені дуже не сподобалось силкуватися. Потім якось непомітно звик. Однаково немає чим зайнятися. На підготовку домашнього завдання я ба¬гато часу не витрачав. Загалом звичка займатися спортом сформувалась у мене досить швидко.

А за півроку у мене виявились неабиякі здібності у спорті. Ось де був зари¬тий мій талант.

Я вважаю, що талант є у кожної людини. Але не кожний про це здогадується. І не кожний здатний відкрити його в собі. Мені шкода таких людей.