Твір-опис процесу праці (за власними спостереженнями)

Одного разу, років зо два тому, я зайшов на роботу до мого татка. Саме того дня йому потрібно було зайти до друкарні, що розташувалась неподалік. Я, зро¬зуміло, напросився піти з батьком. Побачивши друкарське устаткування, я за¬кляк на місці. Те, що я побачив...

Велетенський гідраапічний прес аж постогнував від напруги. Лезо друкар¬ського ножа періодично падало з гільйотинною жорстокістю. Вж-ж-ж-хрусь! Дві пари вправних рук, вирівнюючи наступну порцію паперу, на мить завмирають, а потім одна з робітниць підіймає лезо, інша кладе під нього папір і знову: вж-ж-ж-хрусь! Старенький друкувальний верстат рівномірно, монотонно посту¬кує в кутку кімнати: клау-клау-клау-клау. Ніхто не метушиться, не бігає, всі зосереджені, серйозні. Аж знову чується: вж-ж-ж-хрусь. Це гідравлічний прес

починає поволі підіймати свої величезні сталеві лапи. Порції щойно віддрукова¬них газет сходять з конвеєра і наповнюють кімнату стійким запахом друкарської фарби та паперу. Робітники не звертають на мене уваги, а я, примостившись у куточку, зачаровано спостерігаю за їхніми впевненими рухами.

Мені здається, що більш цікавої екскурсії в мене не було ніколи.