Тлумачний словник (твір-роздум)

Якось учитель російської мови та літератури запропонував нам таке питан¬ня: якби вам довелося декілька років жити на безлюдному острові, які книги ви взяли б із собою?

Багато хто відповів дуже розумно, бажаючи показати свою начитаність, Я ж написав, що хотів би взяти з собою лише одну книгу — «Тлумачний словник російської мови».

Коли вчитель аналізував наші відповіді, то похвалив тих, кому подобаються Чехов і Булгаков, хоча ми їх ще не вивчали (Чехова — зовсім небагато, у 7 кла¬сі). Хвалив і тих, кому подобається «Гаррі Поттер». Мене ж серед відзначених не було.

Може, вчителю не відомі слова А. Франса: «Словник — це Всесвіт, розташо¬ваний в алфавітному порядку. Всі інші книжки містяться в ньому, треба їх тіль¬ки звідти витягти».

Світ слів дивовижний. У ньому — все життя. Усе в природі, людському сус¬пільстві має свою назву. Кожне нове явище, поняття, дія, предмет чи його озна¬ка дістають своє визначення.

Усі знають С. Маршака. Коли ми були маленькими, батьки часто читали нам його вірші. Вони дуже потішні. Творчість цього поета в школі не вивчається. А даремно. Я б включив його до шкільної програми. Не тільки тому, що він ці¬кавий поет. Я впевнений, що він також і мудра людина, оскільки йому вдалося зрозуміти дитячу психологію. Так С. Маршак писав:

Усердней с каждым днем гляжу в словарь.

В его столбцах мерцают искры чувства.

В подвалы слов не раз сойдет искусство,

Держа в руке свой потайной фонарь.

На всех словах — события печать.

Они дались недаром человеку.

Як би там не було, а я однаково узяв би на безлюдний острів «Тлумачний словник». І певен, що з ним мені не було б нудно.