Україна в творчості О. Довженка

I. Життя і творчість О. Довженка — яскравий приклад служіння рідному наро¬дові. (О. Довженко — талановитий митець і культурний діяч, який своє жит¬тя і творчість присвятив своєму народові, своїй країні, переймаючись їх бо¬лями, переживаючи разом із народом і радощі, і страждання. Всі його твори (і в літературі, і в кіно) оспівують українців, його сучасників.)

II. Україна — центральний образ в творчості О. Довженка.

1. Моральна і духовна краса рідного народу у кіноповісті «Зачарована Дес¬на». (Майже всі твори О. Довженка — це розповіді про українців, лю¬дей, серед яких народився митець, яких любив і для яких творив. Ав¬тор бачить страждання народу, становище української культури, рівень життя — і його серце болить за рідний народ. Але митець бачить і його працелюбство, і талановитість, і героїзм, і вміння з гумором ставитися до проблем, його духовність, любов до батьківщини. Герої «Зачарованої Десни» — яскраве підтвердження цьому. У «Зачарованій Десні» митець прагнув показати працелюбний і красивий душею український народ.)

2. Уславлення героїзму українського народу під час Великої Вітчизняної війни у творах О. Довженка. (Темі мужності рідного народу у боротьбі з фашизмом О. Довженко присвятив оповідання «Воля до життя», «Ніч перед боєм», «На колючому дроті», «Мати» та кіноповісті «Повість по¬лум'яних літ», «Україна в огні», документальні фільми «Битва за нашу Радянську Україну» та «Перемога на Правобережній Україні і вигнання німецьких загарбників за межі українських земель». Усі твори митця — це гнівний осуд війни, яка забрала життя мільйонів людей, яка полила кров'ю родючі українські землі. Письменник був небайдужим до долі на¬роду, хотів, щоб він був щасливий, бо заслуговував на це.)

3. Історична доля української нації в публіцистиці О. Довженка. (У своєму «Щоденнику» О. Довженко писав: «Я хочу жити на Вкраїні. Що б не було зі мною... Я України син, України». У цих рядках біль митця, його відчай і велика любов до України. «Щоденник» О. Довженка — це його роздуми над трагічною історією нашої країни. Як справжній син своєї Батьківщи¬ни О. Довженко вболівав за свій народ, за його мову, відкрито засуджував тоталітаризм, сталінізм, роздумував над своїм вигнанням, над тим, чому змушений жити в Москві, коли серце належить Україні.)

III. «Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і ді¬тям нашим ні на якій планеті». (Ці слова О. Довженка — наказ нам, його на¬щадкам, в них запорука сенсу людського життя.)