Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм («Щоденник» О. Довженка)

I. Любов О. Довженка до свого народу. (Олександр Довженко любив свій край, свій народ. Його твори, за висловом М. Рильського, «...по вінця напоєні лю¬бов'ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим, з її великим і радісним майбутнім». У своєму «Щоден¬нику» автор лише кілька рядків присвятив дружині, своїй хворобі та матері¬альним нестаткам, отже, його твір можна назвати щоденником українського народу, вірним сином якого письменник був усе своє життя.)

II. Велич та широчінь Довженкової душі.

1. «Зачарована Десна» — гімн людині праці. (У повісті О. Довженко оспівує простих чесних трудівників, своїх земляків, величних і прекрасних у своєму нелегкому труді. Це баба Марусина, мати, батько, діди Семен та Самійло. Усі ці образи уособлюють ідею про невичерпність і життєдайність народного джерела, про безсмертя народу.)

2. «Щоденник» О. Довженка — документ про трагічну долю України. («Щоден¬ник» — це збірка окремих розрізнених зошитів письменника, це високоху¬дожній твір, який пронизаний наскрізною гуманістичною ідеєю, освітлений любов'ю автора до життя, до людини. Цей твір проникнутий і гострим осудом жорстокої тоталітарної системи, яка нівечила народ і фізично, і морально.)

3. «Митець і в калюжах повинен бачити зорі». (О. Довженко завжди наголошу¬вав: «Життя таке коротке. Поспішайте творити добро». Творчість митця за¬кликає любити працю, рідну землю, людей, берегти мир на планеті. Він не тільки бачив, а й інших учив любити наповнене сонцем пшеничне колосся, людські гарячі руки. Філософ від народження, він розумів, що в природі усе доповнює одне одного, прагнучи рівноваги, гармонії і краси.)

III. «Я України син, України...» ( Американський актор і режисер Чарлі Чаплін сказав про О. Довженка: «Слов'янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка». І ми пишаємося тим, що сказано це про українського письменника, твори яко¬го змушують замислитися над цінністю людського життя, його миттєвістю і пам'яттю, яку після себе залишає людина.)