Сенс назви поеми І. Драча «Чорнобильська Мадонна»
Ось і прочитана поема І. Драча «Чорнобильська Мадонна» — скорботна піс¬ня поета про вибух на Чорнобильській АЕС, що вразив усю планету. Поема І. Драча викликала у мене і щемливий біль, і роздуми над життям, його про¬блемами, а головне — відчуття відповідальності за все у цьому світі. А ще мені хотілось вклонитись низько до землі всім тим, хто переживав ті страшні дні у зоні атомного вибуху, і тим, хто намагався відвернути біду від інших, тим Чор¬нобильським Мадоннам — жінкам, сестрам, матерям, яких так чи інакше тор¬кнулося це лихо.
«Чорнобильська Мадонна» — чому так назвав свою поему І. Драч? Перш за все, мені так здається, метафоричний світогляд поета на життєві події вимагав підкреслення трагізму української жінки, і як у поемі, так і в самій назві, один образ — ідеальний тип християнського мистецтва, а інший — зболений образ жінки, яка пережила катастрофу, і не тільки реальну, а і духовну.
Слово «мадонна» італійського походження, воно перекладається як «моя пані», «жінка». Італійське Відродження поглибило значення цього слова — «Бо¬городиця», «жінка-мати», «жінка з дитиною».
У назві поеми І. Драча використано образ Мадонни. Поет створює свою концепцію образу. У назві поеми слово «чорнобильська» виступає протиріччям до слова «мадонна», бо без будь-яких пояснень зрозуміло, що в чорнобильській зоні не може бути й мови про здорове і щасливе материнство. Ось оце поєднан¬ня того, що не можна поєднати в назві поеми, поглиблює трагізм, підкреслює ті випробування, через які пройшла наша Україна.
Тяжко пишу, зболено розмірковую,
Словами гіркими наповнюю аркуш...
Поет бачить своїм завданням змалювати образ жінки радіаційної зони, як малювали мадонн від Рубльова до Леонардо да Вінчі, бо «в кожного мадонна своя, і сія на століття». Через образи «Мадонни Атомного Віку», «Солдатської Мадонни», «Скіфської Мадонни» та «Хрещатицької Мадонни» поет прагне по¬казати багатоскладове життя українського суспільства, з його найболючішими проблемами сучасності — від СНІДу до мародерів-«христопродавців», від духо¬вного занепаду до реальної трагедії.
Мати-заступниця, Берегиня життя на землі, матір-страдниця, матір-мучениця, що всупереч своїм синам знаходить сили терпіти і перемагати, пройшовши через усі катаклізми, лишається незнищенною. І їй — поетове слово-плач над тими життєвими випробуваннями, через які їй довелось пройти. І. Драч в обра¬зі «Чорнобильської Мадонни» уособлює здоровий, цілісний дух, бо український народ не раз доводив свою спроможність бути дужчим од напастей, що випада¬ли на його долю. Показавши народну трагедію від «мирного атома», поет схиляє голову перед жінкою.
«Чорнобильська Мадонна» І. Драча — це поетове «ні» атомному і духовно¬му Чорнобилю. Образ Чорнобильської Мадонни — це образ Апокаліпсису, об¬раз світової скорботи. Драчева Мадонна — багатолика у своєму горі від «мирно¬го атома» — вона ніби розкладається на солдатську, хрещатицьку, скіфську. Чи простить вона нам, нерозумним своїм дітям, що допустили цю трагедію:
Сіль пізнання — це плід каяття...
Несе сива Чорнобильська мати
Цю планету... Це хворе життя.
Поет закликає берегти планету, берегти природу, щоб ніколи не повторив¬ся Чорнобиль.