Екологія моральності чи моральність екології? (Роздуми над твором І. Драча «Чорнобильська Мадонна»)
Поема І. Драча «Чорнобильська Мадонна» — це твір, який читаєш з болем, твір, що дає кожному з нас збагнути найболючіші проблеми нашого буття, на¬шої духовності, нашої скорботи, долі нашої України. Це твір — складний, ме¬тафоричний, багатопроблемний. Поет порушує у поемі політичні, екологічні, морально-етичні, історичні проблеми, спонукає нас до роздумів над нашим ми¬нулим і сучасним, закликає зупинитися, переосмислити все і жити, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.
Над нашою Україною 26 квітня 1986 року нависла чорна хмара лиха. Це лихо — радіація, небачене забруднення біосфери, до появи мертвої тридцяти кілометрової зони. Атомний вибух негативно вплинув на все живе, показав, до чого може призвести необачність. Поет відкрито називає винуватців трагедії:
Над тобою схилилась, політик,
Чи впізнав ти цю матір-вдову?
Із мільярдом поганьблених діток
Вона долю несе світову?!
Чи впізнав ти її, учений...
Її погляд на тебе вогненний.
Око поета-мислителя бачить все. Своїм поетичним словом він охоплює всі проблеми, відчуті ним, його близькими і друзями. Але, на жаль, наше суспіль¬ство не однорідне: серед нас є і герої-пожежники, які ціною свого життя рятува¬ли людство, а є й такі, які грабували покинуті села. І ця проблема теж знаходить відображення в поемі І. Драча.
Чорнобиль... Полин-трава... Це, певно, вона дала назву стародавньому місту на берегах Прип'яті. Чорнобиль — це ніби «чорний біль», якій прийшов крізь роки у прекрасне українське місто і спустошив все живе, зранив землю і людей. Для людей цей край став мертвим, але природа продовжує жити і далі. Вона мовчки страждає за помилки людей. Повертаються у безлюдну зону птахи і ди¬вуються, чому не чути людського гомону, чому тут немає життя. У цій місцевості живуть лише здичавілі тварини, навіюють тяжкі думки безлюдні будинки.
Але не тільки екологічні проблеми висвітлив Чорнобиль. Чорнобиль духо¬вний — це теж екологічна проблема, проблема екології душі людини. Може, чорнобильська трагедія не набула б такого розмаху, коли б тоді у державі не було так багато брехні. І ті, хто зобов'язаний був вчасно сказати людям прав¬ду, не зробили цього, виявилися нечесними, чорними душею, бо думали не про людей, не про майбуття, а про свої «кар'єри» і «премії» — у цьому трагедія то¬гочасного суспільства.
Чорнобиль — це незагоювана рана на тілі нашої планети. Це наша україн¬ська і світова трагедія. І. Драч стверджує, що недбальство людське, глум, зну¬щання з природи, сучасна наука з її фантастичною, не завжди контрольованою могутністю призвели до найбільшої атомної катастрофи XX століття. «Ядерна чума» не обминула нікого. Ще багато років вона нагадуватиме про себе.
Берегти екологію навколишнього середовища мусить кожний із нас, як і дба¬ти про екологію своїх вчинків, дій і почуттів. І. Драч переконує нас своїм тво¬ром, що ці поняття невіддільні одне від одного.