Основна проблематика твору Ю. Федьковича «Три як рідні брати»
Юрій Федькович написав понад шістдесят прозових творів, у яких автор по¬рушив проблеми буковинських селян, безправного трудового народу, жовнірів цісарської армії. Він підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерів¬ності, возвеличував волелюбство, оспівував гордих і сильних людей.
У повісті «Три як рідні брати» Федькович змалював реалістичні картини ре¬крутчини та поневірянь жовнірів. Правдиво показане горе й нещастя, які ре¬крутчина принесла до селянської родини. З горя захворіла мати вдома, ридають сестри, горюють брати. «А дома сум та плач», — такими словами автор відобра¬зив загальний настрій, що панував у родині. Далі Федькович описує життя Івана-новобранця. Жорстока муштра, палочна дисципліна, приниження людської гідності, знущання, залякування, — такою була атмосфера в цісарській армії. У казармах «дехто лає, дехто б'є, декого знов другі б'ють». Змальований у пові¬сті й один офіцер, капітан-садист. Він сердитий, недобрий, грубий, агресивний. Під час розмови не дивиться на солдат, вважаючи їх негідними уваги.
Показав Федькович життя селян. Вдова помирає з голоду та холоду. Дочки наймитують «...у таких панів, ... що і до церкви не пускають», не те щоб про¬відати хвору матір. Автор показав, що підневільна праця була суспільним і мо¬рально-етичним злом. Намітилася у творі і класова структура тогочасного села. Вмирають із голоду, страждають у невилазних злиднях, тяжко працюють бідні наймити, а сільські глитаї збагачуються за їх рахунок. У повісті знайшли відо¬браження й антицерковні мотиви. Піп забирає у важкохворого Івана за похорон все, що в нього було. Священик байдужий до людського горя, жорстока і неми¬лосердна людина, бо зміг сказати Іванові: «Чорт по твоїй душі! Плати та й годі...» Юрій Федькович порушив у творі проблему родинних стосунків. Іван — лю¬блячий син, уважний брат. Його дуже засмучує лист брата Онуфрія. Вирвавшись у відпустку, голодуючи сам, купує гостинці рідним. У недавно перехворілого юнака десь береться сила, коли він побачив умираючу від голоду й холоду ма¬тір. «Для рідної неньки борзо дрівця рубаються». Іван — людина великої душев¬ної краси, та ці душі спотворювала погоня за наживою. Таким є дядько Івана Андрій. Родинні стосунки для нього нічого не важать. Тільки б вижити самому. Дядько Андрій забирає в сестри останню корову.
Дружба, взаємовиручка, солідарність — проблеми повісті «Три як рідні бра¬ти». Хоч і на родинному тлі, а показав Федькович прагнення простих людей об'єднатися, жити вкупі у мирі та злагоді. Стверджував письменник братерство людей різних національностей, пропагував доброту та щирість у взаєминах. Із любов'ю малює автор своїх героїв, милується їхнім благородством, утверджує їх моральне право на людське щастя.