П. Гулак-Артемовський та його творчість

І. П. Гулак-Артемовський — талановитий поет початку XIX століття. (П. Гулак-Артемовський був чудовим знавцем народно-розмовної мови, народних звича¬їв та побуту. Не можна не погодитися зі словами відомого дослідника україн¬ської літератури І. Айзенштока: «Поезії Гулака-Артемовського висунули його в ряд перших, кращих представників української літератури... Вони ж міцно закріпили за ним... неминуще значення одного з класиків рідної літератури».)

ІІ. Початок літературної діяльності. (Ранні твори П. Гулака-Артемовського на¬писані російською мовою, ще до навчання у Київській академії він зробив кілька перекладів із французької. До української ж мови вперше письменник звернувся у Харкові. Уже перші твори «Пан та Собака», «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько» викликали великий інтерес і в читачів, і в літературних колах.)

III. Байка «Пан та Собака» — антикріпосницький твір в українській літературі XIX століття.

1. Запозичення сюжету у польського поета Ігнація Красицького. (П. Гулак-Артемовський звернувся до сюжету байки «Пан і Пес» І. Красицького. Український байкар, увівши нові сцени, нових персонажів, ожививши все це колоритною мовою, створив цілком самостійний оригінальний твір. Твір ідейно збагатився і звучить як соціально-реалістична сатира з яскраво вираженими національними характерами.)

2. Алегоричність образу Рябка. (Автор у творі зображує Рябка працьовитим, чесним, відданим панові, наївним. Цей персонаж уособлює безправного та беззахисного селянина-кріпака, який хотів вислужитися перед паном, своєю працею заслужити похвалу. Та побачивши жорстокість пана і не¬справедливість, висловлює протест.)

3. Ставлення автора до Пана. (Автор зневажає Пана, засуджує його жорсто¬кість, грубість, самодурство. Байкар нещадно критикує панський парази¬тичний спосіб життя.)

4. Основна думка байки «Пан та Собака». (У байці порушені гострі соці¬альні проблеми часів кріпацтва. П. Гулак-Артемовський сміливо засудив окремі вади кріпосницької дійсності, виступив проти жорстокого зну¬щання з безправного селянства. Автор глибоко співчуває поневоленим, захищає їхню людську гідність.)

IV. Популярність байок П. Гулака-Артемовського. (Уже перші байки здобули авторові визнання. Особливо популярною стала байка «Пан та Собака». Її вивчали напам'ять, цитували, нею захоплювалися, бо вона відповідала анти¬кріпосницькому духові того часу. На появу байки російський критик М. Полевой відгукнувся епіграмою:

Пускай в Зоиле сердце поет,

Он Артемовскому вреда не принесет:

Рябко хвостом его прикроет

И в храм бессмертья унесет.