Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака»

Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до бо¬ротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і україн¬ський байкар Петро Гулак-Артемовський.

«Пан та Собака» — антикріпосницький твір. Байка пройнята протипанськи¬ми настроями. Порушуючи такі актуальні питання того часу як становище крі¬паків, ставлення панів до них, П. Гулак-Артемовський викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян.

У алегоричному образі Рябка, сумлінного, роботящого та чесного, поет роз¬криває долю кріпака, повністю залежного від жорстокого пана. Рябко прагне догодити своєму господарю, заслужити ласку, подяку, тому пильно стереже пан¬ське добро. Вночі усі відпочивають, «один Рябко, один, як палень, не дрімає, ху¬добу панську, мов брат рідний, доглядає». Але через свою відданість Рябко був покараний, бо пан програвся у карти, а злість зганяє на відданому слузі. Рябко не протестує, не обурюється, лише заливається гіркими сльозами:

Чим, люди добрі, так оце я провинився?

За що ж глузуєте?..

За що знущаєтесь ви наді мною так?

Після другого покарання у Рябка пробуджується свідомість. Жорстоке зну¬щання і несправедливе покарання виводять з рівноваги навіть такого сумлінного кріпака. Рябко рішуче і твердо заявляє:

Чорт би убив твого, Явтух, з панами батька,

І дядину, і дядька

За ласку їх!.. — сказав Рябко тут наодріз.

— Нехай їм служить більш рябий в болоті біс!

Той дурень, хто дурним іде панам служити,

А більший дурень, хто їм дума угодити!..

Своєю байкою П. Гулак-Артемовський засуджує панів, які вели паразитич¬ний спосіб життя. Він зневажає їх за те, що вони збиткувалися з кріпаків і жор¬стоко розправлялися з ними. Автор співчуває беззахисним селянам, його байка співзвучна з помислами і настроями простого люду.