Літературна дискусія 1925-1928 років та Микола Хвильовий

I. Літературна дискусія 1925—1928 років і погляди М. Хвильового на розви¬ток української літератури. (Двадцяті роки XX століття — це бурхливі роки, коли з минулим боролись, коли масово ліквідували життєві негаразди. Тоді ж і почали масово закликати молодь до літератури. 1925 року М. Хвильовий пише «Листи до молодої молоді», де порушує питання мистецтва, стверджу¬ючи, що масовість у літературі — це дуже низький рівень. З цього і почалась літературна дискусія.)

II. Митці слова про розвиток пожовтневої літератури.

1. Літературні угруповання в Україні 20-х років XX століття. (Пошуки мит¬цями слова шляхів розвитку літератури XX століття породили різноманіт¬ні стильові течії у зображенні нової доби, а також об'єднали близьких за поглядами письменників у літературні організації: «Плуг», «Гарт», «Аспанфуг», ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та інші. Пристрасні полеміки про погляди на творчу особистість та її твори вирували в літературному житті України. Яким має бути мистецтво, про що і як писати, на що орієнтуватись. На ці питання, що були предметом літературної дискусії 1925—1928 років, шукали відповіді літератори.)

2. Літературні принципи Миколи Хвильового. (М. Хвильовий у циклі пам¬флетів «Камо грядеши», «Думки проти течії», «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія?» висловив свої думки щодо розвитку української літератури XX століття. Один із основних літературних принципів — це високий рівень художньої майстерності, фахова підготовка письменника, бо без цього «політична правильність — ніщо». М. Хвильовий виступав за орієнтацію на кращі зразки європейського мистецтва, науки, філософ¬ської думки і застерігав від російського культурного впливу, що спонукає українських письменників до копіювання. М. Хвильовий запропонував назву нового творчого методу 20-х років — «романтика вітаїзму», тобто життєстверджуючий романтизм.)

III. Доля М. Хвильового — трагедія знівечених ідеалів. (Відданий революції, пристрасний романтик світлої комуни майбутнього став свідком того, як благородна ідея обернулася чорною реальністю: арешти, «чистки», сфарибковані суди, репресії. Що відбувалося? М. Хвильовий не знаходив відпові¬ді на ці питання і не бачив виходу, тому так трагічно обірвалося його життя 13 травня 1933 року.)