Поетичність і глибина зображення жіночих характерів у творах О. Кобилянської

I. Духовний світ письменниці. (Батьки Ольги Кобилянської вважали, що мати систематичну і гарну освіту повинні тільки сини, а донькам достатньо закін¬чити декілька класів гімназії. За уявленнями того часу, навіть в інтелігентних сім'ях не заведено було дбати про навчання дівчат.

Юна Ольга зростала мрійницею і фантазеркою, і вона відчула потребу вияви¬ти себе в слові. Вона старанно вивчає літературну українську мову і починає писати доволі великі прозові твори, темою яких є доля жінки.)

II. Твори, що вчать цінувати людину в собі та в інших.

1. Олена Ляуфлер, головна героїня повісті «Людина», — представниця пе¬редового мислячого жіноцтва свого часу. (У міщанському середовищі, у якому зростала Олена Ляуфлер, заведено було пишатися тільки синами і покладати на них великі надії. Олена вирізнялася з-поміж інших чарів¬ною вродою і гострим розумом. Вона багато читала, цікавилася досягнен¬нями в науці, зналася на філософії. Але її намагання самореалізуватися викликало у знайомих і батьків тільки роздратування.

Олена вірить у добро, у силу кохання, її відрізняє цілісність і багатство внутрішнього світу. О. Кобилянській вдалося повно передати глибину і поетичність характеру своєї героїні, яка деякими рисами нагадує саму письменницю.)

2. Наталка Веркович — царівна власної долі. (У повісті «Царівна» О. Кобилянська розвиває проблеми, порушені в «Людині». Твір написаний у формі щоденника героїні, яка довіряє аркушам паперу свої найпотаємніші мрії і сподівання. Перед читачем розкривається багатий внутрішній світ дівчини, яка протистоїть безлічі принижень і утисків, опирається бездушному і прагматичному оточенню. Молода інтелігентна жінка зна¬ходить силу залишити родину свого дядька, пережити зраду близької лю¬дини і, зрештою, перемогти.)

III. Спільне у характерах героїнь творів і письменниці. (Розкриваючи неорди¬нарні характери своїх героїнь, Ольга Кобилянська багато в чому відтвори¬ла своє життя і свій характер. Оточення письменниці твердило, що головне призначення жінки — взяти шлюб і цілком покластися на чоловіка, пере¬бувати на його утриманні і жити лише інтересами родини. А Ользі хотілося утвердити себе, повністю проявити свої таланти, жити інтересами народу. Письменниця хотіла бути разом із чоловіком, який би поділяв її погляди на життя, але кохання до Осипа Маковея було нерозділеним. Ольга дуже страждала і знаходила відраду у творчості та дружбі з рідними по духу мит¬цями. Попри всі негаразди і труднощі, вона не втратила себе, вистояла і перемогла.)