Вічні проблеми в творі О. Коломійця «Дикий Ангел»

Талант Олексія Коломійця найповніше виявився у його п'єсах, у яких він порушував морально-етичні проблеми. Герої драматурга — це завжди прості люди, яких хвилюють вічні проблеми: добро і зло, любов і відданість, вони здат¬ні бути відповідальними за все, що відбувається у суспільстві. Злободенність зу¬мовлена умінням О. Коломійця правдиво показати, наскільки складним і трива¬лим є процес утвердження нового мислення і збереження найбільших людських цінностей: чесності, людяності, порядності. А починається ця важка робота в родині. «Повість про сім'ю» — такий підзаголовок має одна з кращих п'єс дра¬матурга «Дикий Ангел».

Як на мене, прредумовою створення цього твору була тривога автора за сім'ю, за втрату батьками авторитету у своїх дітей, за мільйони сиріт за живих батьків. А ще драматург порушує у п'єсі такі проблеми, як чистота навколиш¬нього середовища, розуміння того, в чому полягає любов до своєї країни, усві¬домлення ролі праці в процесі виховання. Платон Ангел, головний герой твору, впевнено говорить: «У Конституцію варто було б записати: «З шістнадцяти ро¬ків — їсти свій хліб!» Інакше все піде нанівець. Коли до роботи не призвичає¬не, то каліка».

По-новому сьогодні сприймається і викриття Ангелом «філософії временщика». Бо вона обертається для країни і великими збитками: бракованими бу¬дівлями, забрудненими річками тощо. Знецінюється людська праця, втрачаєть¬ся повага до трудової людини. «Труд людський цінувати треба, як свій! Людину цінувати й себе!» — таке життєве кредо Платона Ангела.

Загостривши увагу на зовнішній непривабливості свого героя, автор пере¬конливо показує те, що його хвилює. І найбільше роздумує Ангел над тим, як виховати чесних, свідомих громадян, позбавлених споживацьких настроїв, здат¬них працювати не лише у власних інтересах, айв інтересах держави.

Проблему батьківського авторитету і відповідальності батьків за своїх дітей, за їхню працю автор поєднує з проблемою вірності батьківським традиціям, на¬ступності поколінь. «Питання про ощадливість і бережливість у. всьому, що є джерелом піднесення добробуту кожної окремої сім'ї і багатства та могутності всієї країни, в нашій драматургії, — писав В. Сидоренко, — так гостро і прин¬ципово ставиться чи не вперше».