Національно-патріотична спрямованість «Енеїди» І. Котляревського

I. Історична епоха, в яку жив і працював І. Котляревський (кінець XVIII сто¬ліття, скасування Січі, часи неволі, соціальний і національний гніт, гальму¬вання духовного розвитку народу).

II. «Енеїда» І. Котляревського — життєстверджуюча, гумористична розповідь про українське козацтво.

1. Пройняття твору національним духом і колоритом (запозичення у Вергілія теми про пригоди Енея — привід увести читача у світ української мови, у світ життя українського народу).

2. Образи українських козаків (можуть бути й відчайдушними гультяями (в гостях у Дідони) і справжніми героями (у війні з рутульцями); життє¬радісні, безжурні вояки).

3. Показ Котляревським зразків усього кращого, що є серед козаків (бойове товариство; побратимство; вірність громадському обов'язку; дружба).

4. Розкриття автором в образах троянців духовної величі народу (моральна перевага народу над привілейованими верствами суспільства).

5. Заклик автора самовіддано любити вітчизну: «Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть...»; зразок самопожертви: Низ і Евріал віддають своє життя, виконуючи військовий обов'язок.

III. «Енеїда» І. Котляревського — талановите свідчення існування україн¬ського народу та української мови (твір захоплює прекрасною мовою, яскра¬вими образами, подіями, добрим гумором).