Поетичний образ Наталки Полтавки - дівчини з народу за п'єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка»

I. П'єса «Наталка Полтавка» І. Котляревського — один із перших драматичних творів, у якому реалістично змальовано життя українського села XIX століт¬тя.

II. Наталка — типовий образ української дівчини-селянки.

1. Типові моменти дійсності в основі сюжету (віддання дівчини заміж за ба¬гатого нелюба й розлучення з коханим парубком-бідняком).

2. Головні риси характеру Наталки (велика пошана до матері, до старших; працелюбність («Себе і матір свою на світі держить»); дівоча чистота; скромність; енергійність).

3. Глибоке кохання Наталки до Петра (чотири роки чекає повернення Пе¬тра, не отримуючи від нього жодного листа; відмовляє всім, хто до неї сватається — дяку, волосному писарю, підканцеляристу).

4. Самопожертва Наталки заради матері (бажання матері видати дочку за багатого; захист Наталкою своєї гідності — шлюб за розрахунком не при¬несе їй щастя; постійні нарікання та сльози матері; задля спокою неньки подає рушники Возному).

5. Боротьба Наталки за свою любов (після повернення Петра дівчина нехтує звичаями: «Окрім Петра, ні за ким не буду. До цього мене ніхто силою не принудить»).

III. Оспівування І. Котляревським в образі Наталки кращих українок, їх духо¬вної краси.