Моя оцінка подій, зображених у творі П. Куліша «Чорна рада»
Згадуйте предків своїх, Щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не загубіть.
Ольга Кобилянська
Історична проза наших митців — це твори, які спонукають нас знати свою історію, думати про долю свого народу і своєї країни, вони виховують у нас по¬чуття національної гідності, сприяють патріотичному духові сучасників. Я не випадково взяла епіграфом до свого твору слова О. Кобилянської, бо дуже хочу, щоб мій ровесник захоплювався не тільки сучасними новітніми технологіями, В знав свою історію, любив свою країну, бо, як говорить народна мудрість, без минулого не буде майбутнього.
Роман П. Куліша «Чорна рада» — один із перших історичних романів про події нашої історії, який є кращим історичним твором другої половини XIX сто¬ліття. Коли я вивчала біографію П. Куліша, мене дуже вразив відгук Т. Шевчен¬ка про твір «Чорна рада», і, мабуть, цей відгук викликав інтерес до ще не про¬читаного мною роману. Великий Кобзар писав у листі до П. Куліша: «Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий... за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більше нічого, як спасибі».
Період історії, відображений у романі «Чорна рада», — це дуже складний час нашої історії. Возз'єднання України з Росією позбавило Україну незалежності у всьому. А ще й не було сильного, авторитетного діяча, щоб боронив би і від¬стоював козацтво та народ. Польська шляхта не мирилася із втратою україн¬ських земель. Москва прагнула підкорити козацтво, поставити гетьманом люди¬ну своєю владою, хоч до цього козаки на своїй великій раді обирали гетьмана. А українське панство, як завжди, корилося владі, аби їх не чіпали. Чи не прав¬да, складний час? І саме цю епоху взявся зобразити П. Куліш у своєму романі. Чому? Мабуть, тому, що сам був істориком, писав праці з історії України, був знайомий із документами того часу, літописами, науковими джерелами.
У романі «Чорна рада» йдеться про події, що відбувалися 17—18 червня 1663 року поблизу Ніжина, коли гетьманом від низового козацтва було обрано І. Брюховецького, що пообіцяв народові деякі полегшення. Козацька ж старши¬на висунула гетьманом Якима Сомка, якого Москва не затвердила, втрутившись уперше в козацьке самоврядування. Відтворити правдиво цей період нашої істо¬рії — таке завдання поставив перед собою письменник і вчений П. Куліш.
Як письменник П. Куліш узагальнив і відтворив у художніх образах дух епо¬хи тих часів, де історія переплітається із щоденним життям героїв, їх діями, жит¬тям, коханням — і це надає романові особливої привабливості.
На мою думку, відповідно до знань історії України зі шкільного курсу, П. Куліш точно відобразив цей період, тобто історична лінія витримана автором правдиво. А щодо художніх образів, то тут є певні розбіжності, які, до речі, не впливають на хід історії. Так, Я. Сомко, за історичними джерелами, був жонатий і не міг бути нареченим Лесі Череванівни, а полковник Васюта Золотаренко в 1663 році був молодою людиною, а не дідом. А вигадані образи Кирила Тура. Череваня, Шрама — це узагальнені образи, які допомагають нам побачити по¬бут козацтва, соціальну психологію людей того часу.
Особисто я, читаючи роман, однаково захоплювалась як історичними поді¬ями, так і художньо створеними автором, не розділяючи їх. Мені дуже сподо¬бався роман. Я отримала задоволення, прочитавши його, Звичайно, помітно, що П. Куліш з особливою симпатією ставиться до козацтва, особливо до козацької старшини, але, незважаючи на симпатії автора, роман «Чорна рада» правдиво відобразив історичні події того часу.