Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ'яненка

I. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка.

II. Змалювання головної героїні.

1. Краса та розум Марусі. («Кращої за неї не було в усьому селі».)

2. Працелюбність дівчини. («Увесь день коло діла, навіть мати за нею не по¬співала».)

3. Доброзичливість та привітність Марусі. («Усякому поклониться і ласкаво заговорить».)

4. Вірність і відданість у коханні. (Зустрівши Василя, думає лише про нього, просить батьків погодитися На їхні заручини, чекає його, поки він пра¬цює у купця.)

5. Надмірна релігійність, покірність долі. (За гріх вважала ходити на вечор¬ниці, зустрічатися потай із Василем. Коли батько не дозволяє одружитися з Василем, переживає, але підкоряється.)

6. Туга та журба Марусі. (Дівчина ніби передчуває лихо, щодня ходить до озера, сумує за Василем.)

III. Маруся — окраса й гордість української прози. (Зображаючи Марусю, автор вказує на такі риси, як скромність, ніжність, щирість почуттів. Вона лиша¬ється вірною своїм почуттям до самої смерті.)