Повість Г. Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма» - сатира на козацько-старшинський устрій

Повість Г. Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма» є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища то¬дішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття.

Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пі¬стряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: добре поїсти, поспати, щоб ніхто його не турбував. Єдине, чого він бажає, — це одружитися з місцевою красунею Оленою. До простих людей він ставиться зверхньо, з презирством, до виконання своїх справ — легковажно, та й взагалі він — невіглас. Сам через це і потрапляє в пастки, які розставляє писар Пістряк.

Конотопський писар вражає своєю «вченістю», адже він вчився аж дванад¬цять років. І тепер може «Павла чтеніє, коли небагацько закладок, утне на усю церкву голосно». Задумавши посісти місце сотника, він починає давати довірли¬вому Забрьосі підступні поради. Писар пропонує не виступати з козаками в по¬хід, а почати розшукувати й топити відьом, які нібито украли дощ. Будучи забо¬бонним, Забрьоха потрапляє в пастку. Він влаштовує страшну купелю ні в чому не винним жінкам, за що його скидають із сотникування. Пістрякові теж не по¬таланило, бо новий сотник призначив писарем іншого.

Цей, на перший погляд, казковий сюжет ґрунтується на реальних подіях. Г. Квітка-Основ'яненко писав, посилаючи твір до друку: «Топлення уявних ві¬дьом під час посухи не тільки бувало, з усіма сумними наслідками, але, на подив і навіть на жах, відновлено поміщицею сусідньої губернії».

Уміло підібрані прізвища для сотника й писаря набувають виразного національ¬ного колориту, відбивають справжню суть персонажів, посилюють їх характеристи¬ку. Г. Квітка-Основ'яненко своїм твором дотепно й переконливо розвінчує козаць¬ку старшину, одночасно засвідчуючи свою майстерність як сатирика й гумориста.