Пісня про рушник А. Малишка - гімн материнській любові
Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в на¬роді, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець по¬рушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності.
Гімном материнства називають величну поезію А. Малишка «Пісня про руш¬ник». Ця поезія — це сповідь-спогад ліричного героя, пройнята материнським теплом і синівською вдячністю.
У поезії матір дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому «росяниста доріжка, і зелені луги, й солов'їні гаї». Цей рушник пов'язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом найближчої і найсвятішої для кожної людини — образом матері.
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала...
У творі образ матері — це символ чистоти і любові, це образ матері-берегині, яка дала нам життя, мудро формувала наші почуття, творила людину.
Ліричний герой поезії з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, лю¬дяного, її сокровенне бажання бачити дитину щасливою. У його матері «незрад¬лива ласкава усмішка», бо вона уміє прощати і наставляти, жаліти. У матері — «засмучені очі», бо вона відриває від свого серця дитину й посилає її у великий світ, «в дорогу далеку». А на цій дорозі будуть і радість, і смуток, і печаль:
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов...
А. Малишко змушує кожного згадати своє дитинство, прощання з батьків¬ською хатою, материнську тривогу за долю своєї дитини.
Форма вірша з її рефренами і повторами, наближає його до пісні. А симво¬лічний образ рушника розповідає читачеві про все: сонячне дитинство, розлуку з рідним краєм, нове життя, вірну любов. Композитор Платон Майборода на¬писав музику до поезії, і оспівуються, і возвеличуються прекрасні, джерельно чисті почуття до найріднішої людини — Матері. Пісня невелика за розміром, і слів про матір сказано зовсім небагато, але образ її — такий виразний, зігрітий синівським почуттям.
Тема матері — наскрізна у поезії А. Малишка. Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у нього пов'язане з образом матері, яка навчила його добра, краси, любові до людей. «Пісня про рушник» — це данина подяки й любові народного поета священній пам'яті Матері.