Чому роман Панаса Мирного мас назву «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Па¬наса Мирного посідає визначне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, під¬ступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього. «Якби я міг, — пи¬сав ще в юнацькі роки письменник, — показати безталанну долю життя люд¬ського, високу його душу, яка вона є у мирі, — то б моя слава була і моя надія справдилася». Зараз ми з повним правом можемо зазначити, що мрія письмен¬ника здійснилася. Визначні його твори зажили справжньої світової слави, стали великим здобутком не лише української, а й світової літератури.
Панас Мирний почав писати художні твори в середині 60-х років, коли се¬лянство після скасування кріпаччини одержало «голодну волю». Чотири по¬реформених десятиріччя — суцільний процес повільного болісного вмирання. Селяни голодували хронічно, і десятками тисяч умирали з голоду та від епіде¬мій, під час неврожаїв. Світова література відгукнулася на ці болючі проблеми. У другій половині XIX століття виникає поняття «література питань». Виходять друком такі твори як «Що робити?» М. Чернишевського, «Кому на Русі жити добре?» М. Некрасова, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного, які порушували життєво важливі теми, викривали експлуататорський характер класового суспільства дореформеного і особливо післяреформеного періоду, за¬кликали до боротьби і пошуку виходу із тяжкого становища, намагаючись дати відповідь на одвічні питання: хто у цьому становищі винен і що робити? Яких шляхів шукати, щоб виправити це ганебне, жорстоке становище?
Свій найвизначніший роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» автор заду¬мав ще 1872 року під час своєї подорожі від Полтави до Гадяча. Дорогою візник розповів письменникові про місцевого розбійника Василя Гнидку, засуджено¬го до каторжних робіт. Розповідь ця дуже зацікавила письменника: він побачив у Гнидці велику силу, що не знайшла корисного застосування і марно загину¬ла. «На мій погляд, Гнидка, — писав Мирний, — безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побуту, пригніченого усяким панством». Автор почи¬нає писати твір, у якому ставить за мету глибоко розкрити соціальні умови, що породили таку особу, як Гнидка. 1872 року він закінчує повість «Чіпка». Пізні¬ше вона була доопрацьована у співавторстві з І. Біликом і переросла у багато¬плановий роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» У ньому автор широко відо¬бразив тяжке життя українського селянства в дореформений і післяреформений періоди. Твір гнівно викриває антинародний характер реформи. Письменник переконливо показує, що ця реформа була явним обманом трудящих, вона не поліпшила їх становища, а тільки змінила форми визиску і гніту. Соціальні основи експлуататорського ладу не зазнали особливих змін після реформи. Кла¬сові суперечки після неї ще більше загострились. Безправний, розорений і жор¬стоко експлуатований народ шукав виходу з тяжкого становища. Трудящі селя¬ни починають протестувати, боротися проти несправедливого суспільного ладу. У своєму романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний підводить читачів до правильного висновку: криваві злочини Чіпки породжені характером суспільних відносин пореформених років.
А в алегоричній назві роману звучала головна ідея твору: воли — алегорич¬ний образ знедоленого селянства, не ревли б, якби було що їсти. Це яскраво по¬казано центральним образом роману — Чіпки — селянина-бунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропа¬щою силою». Але надзвичайно важливо й те, що у романі письменник створює і колективний образ селянства, що поступово звільняється від рабської залежнос¬ті, дедалі наполегливіше й рішучіше заявляє про своє право на людське життя. Глибока, кровна зацікавленість Панаса Мирного в поліпшенні умов селянсько¬го життя, розв'язанні злободенних соціальних проблем з демократичних позицій визначають значення твору, його новаторство. Саме тому роман має таку назву «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», він примушує читачів замислитися над цієї важливою проблемою, шукати шляхів здобуття волі й правди.