Розповідь про боротьбу слов'ян із кочовиками в літописній повісті «Похід князя Ігоря Святославича на половців 1185 року»

Остання чверть XII століття — час в історії східних слов'ян дуже напруже¬ний. Давньоруська держава втратила свою колишню могутність, тому збільши¬лася кількість нападів половецьких ханів на Русь. Незгоди між князями, безпе¬рервні міжусобні війни ослаблювали країну, і половецькі хани з кожним роком усе глибше проникали вглиб країни, неодноразово загрожуючи навіть Києву.

Руський народ боронив свої землі, вимагав від князів об'єднання для бороть¬би із кочовиками. 1184 року князь Святослав організував похід південноруських князів проти половців, який закінчився успішно. За рік новгород-сіверський князь Ігор зі своєю дружиною виступає у похід.

Нечувану хоробрість проявили воїни, захищаючи рідні простори від зазіхань кочовиків. «А мої ті куряни — воїни вправні, під трубами повиті, під шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані, путі їм відомі... луки у них напружені, сагай¬даки отворені, шаблі вигострені», — так характеризує свою дружину князь Все¬волод. Мужні русичі викликають симпатію своєю любов'ю до рідного краю, го¬товністю загинути за його незалежність.

Боронити рідний край, зміцнювати могутність своєї держави, укріплювати її економічний потенціал — цього ми можемо вчитися у наших далеких пращурів.