Велесова книга - скрижалі буття українського народу в прадавні часи
Одним із прадавніх джерел нашої історії і культури є «Велесова книга» — де¬рев'яні дощечки, на яких записано розповіді про життя і релігію праукраїнців. «Велесова книга» — це найдавніша слов'янська пам'ятка V—IX століть, яка до¬помагає нам поглибити свої знання про те, як і чим жили наші пращури. Де¬рев'яні дощечки присвячені богу Велесу — заступнику українців.
Дощечки з давніми письменами були знайдені 1919 року на Харківщині пол¬ковником Алі Ізенбеком, який вивіз їх до Брюсселя. 1925 року з дощечками ознайомився письменник-емігрант Юрій Миролюбов, якого вважають першим дослідником «Велесової книги».
На дощечках розміром 38 на 22 сантиметри були з обох сторін набрані тек¬сти. Всього було їх 72 та кілька уламків. На жаль, під час Другої світової війни дощечки зникли, а нам у спадок залишилися лише переписи з дощечок, зробле¬ні Ю. Миролюбовим.
В Україні перші публікації «Велесової книги» відомі з 1990 року. Сучасний переклад українською мовою здійснив Борис Яценко. Дослідженням цієї пра¬давньої пам'ятки займаються Валерій Шевчук, Степан Наливайко. Чому такий інтерес наших учених до цієї пам'ятки? На це питання дуже влучно, на мою думку, відповів Борис Яценко: «Явлення «Велесової книги» з небуття — живе свідчення невмирущості, незнищенності українського народу».
Що ж ми дізналися з «Велесової книги» про життя наших пращурів? Тут ми знаходимо і міфи про створення Дажбогом світу та його законів (перша дощеч¬ка), і розповідь про походження всіх слов'янських племен, про бога Сварога, який створив рід людський на Землі (25 дощечка).
На дощечках 5-А, 4-Г розповідається про заснування Києва, про народи, які жили навколо нього, їх світовідчуття й погляди на життя. Наші предки з давніх-давен займалися розведенням худоби, полюванням, рибальством, землероб¬ством. І про це ми теж дізнаємося з «Велесової книги».
Коли я читала переклади «Велесової книги», мене особливо вразило те, що про що б не розповідали безцінні дощечки, скрізь наголошується на духовному витоку наших предків, на їх єднанні з Рідними Богами. Вчення про Праву, Яву і Наву — це усвідомлення нашими предками своєї відповідальності перед май¬бутнім, дії на користь нашій державі, нашій вірі.
Отже, з найдавнішої пам'ятки нашої історії ми дізнаємося про світогляд, життя, вірування наших далеких предків. «Велесова книга» — унікальна знахід¬ка про життя та долю наших пращурів.