Важлива думна християнського вчення - любов до людини (Нагірна проповідь)

Слова, з якими Ісус Христос звернувся до учнів, зійшовши на гору, відомі як Нагірна проповідь, або Проповідь на горі, і є основою вчення Христа.

Ісус називає щасливими вбогих духом, засмучених, спраглих, милостивих, чистих серцем, вигнаних за правду і зганьблених — тих, кого світ не шанує, а зневажає. Господь підкреслює: що авторитетне для світу, не завжди шанова¬не в Нього.

Спілкування людини з Богом відбувається через молитву. Молитва — це не бездумне проказування вивчених слів, а розмова з Богом, у якій можна розпо¬вісти про свій біль, про свої потреби і просити за них, але спілкування з Богом не можна ставити в один ряд із земними турботами про збагачення, про побу¬тові справи.

Щодо науки Ісуса Христа, як ставитися людині до інших людей, то в її осно¬ві лежить любов і прощення: «Кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові», «зі своїм супротивником швидко мирися». Отже, прости, не гнівай¬ся і помирись. Гніваючись, ти думаєш про ту людину лихе, бажаєш їй зла й не помітиш, як гнів переросте в ненависть, а ненависть — у помсту. Гнів, нена¬висть — це нанесення духовних ран, духовне вбивство. Але «як людям ви про¬стите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець».

«Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує», — так має робити кожна людина, бо так робив її Творець. Він наказує сходити сонцю над злими й над добрими. Любов, виявлена до ворога, гасить його ненависть і наближає той день, коли він у ній розкається.

Заповідь Ісуса «не противитися злому», «хто просить у тебе, то дай, а хто хоче позичити в тебе — не відвертайся від нього», «не судіть» не можна викону¬вати без любові. Тільки той, хто має її, може не противитись, дати й позичити, не думаючи про своє приниження і втрати.

У стосунках із людьми Ісус навчає скромності: «щоб таємна була твоя ми¬лостиня», «нехай не спокушають тебе ні очі, ні руки», тобто не будь жадібним, заздрісним.

У своїй проповіді Ісус звертається і до стосунків у сім'ї. Сім'я — це святиня, яку Бог забороняє руйнувати. Розлучення — це гріх, бо розлучитися — значить штовхнути одне одного до перелюбу. Навіть той, хто одружується з розлученою, чинить перелюб.

Звертаючись до людей, Ісус Христос закликає їх бути досконалими, як дос¬коналий Отець наш небесний.