Образ князя Ігоря як захисника Руської землі

I. Історична основа «Слова о полку Ігоревім». (Джерелом найвидатнішої пам'ятки давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім» є «Літописне оповідання про похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році».)

II. Головний персонаж «Слова о полку Ігоревім» — князь Ігор Святославич.

1. Хоробрість, мужність і нерозважливість Ігоря Святославича. (Для автора «Слова...» князь Ігор — втілення князівських доблестей, мужності, відва¬ги. Автор захоплюється князем, називаючи його соколом, сонцем, і одно¬часно засуджує егоїзм руських князів, їх міжусобні війни, які вони ведуть за різні дрібниці.)

2. Поведінка Ігоря під час бою. (Ігор не злякався затемнення сонця; він не прагнув особисто для себе багатств. Ігорю хотілося здобути перемогу для Русі. І ці риси гідні слави. Благородство Ігоря в тому, що навіть під час бою він прагне допомогти брату Всеволоду.)

3. Поведінка князя Ігоря в полоні. (Ігор мужньо тримався в полоні, відповід¬но до даного слова. У полоні Ігор зрозумів, що його поразка — це розплата за його егоїзм і самовпевненість. Недалекоглядність, турбота про свою осо¬бисту честь, а не про честь вітчизни, — ось про що жалкував Ігор у полоні.)

4. Ігор Святославич — син своєї епохи. (Співчуття автора Ігорю й радість з приводу його повернення.)

III. Значення «Слова о полку Ігоревім». (Автор «Слова...» засуджує політику кня¬жих усобиць, які призводять до невдач, до поразок.)