Пісенна творчість Дмитра Павличка

I. Дмитро Павличко — поет щедрого і своєрідного обдарування. (Захоплений красою народної пісні, змалку вихований у любові до неї, Дмитро Павличко закономірно став поетом-піснярем. Багато з його поезій стали популярними піснями.)

II. Незрівнянні твори поета-пісняра.

1. «Два кольори» — пісня про істинні людські цінності. (Нелегким випадає шлях кожній людині. Як на вишитій сорочці червоний колір із чорним, так і у житті переплітаються радощі і смуток, щастя і горе, любов і ненависть. Та як би не склалося життя, у серці завжди житиме спогад про рідну нень¬ку, про незабутні дні дитинства, про рідній поріг, від якого вирушив у не¬звідані світи. Багатьма дорогами пройшов ліричний герой, ось уже і сивина війнула в очі. Усе життя героя, що ототожнюється з життям самого автора, вмістилося на вишитій вправними маминими руками сорочці — «червони¬ми та чорними нитками» — одвічними кольорами-символами українців.)

2. Пісня із кінофільму «Сон»:- (Прозвучавши у кінофільмі «Сон», пісня «Лелеченьки» стала однією з найпопулярніших у народі. Алегоричний образ птаха, у якого проклята чужина висушила силу, сприймається як узагаль¬нення важкої долі, вираженням емігрантської туги за рідним краєм, із яким бодай у смерті мріє поєднатися кожен вигнанець:

Ніч накрила очі

Мені молодому,

Несіть мене, лелеченьки,

Мертвого додому.)

3. Сум нерозділеного кохання у пісні «Явір і яворина». (Д. Павличко пока¬зав силу кохання, солодкі муки і сподівання. Через нерозділене кохання юнак перетворюється на явір, але й тепер, будучи деревом, складає пісні своїй коханій. Фізична смерть для явора дає поштовх до народження му¬зичних шедеврів:

Він не знає, що надійдуть люди,

Зміряють його на поруби,

Розітнуть йому печальні груди,

Скрипку зроблять із його журби.)

III. Співтворчість Дмитра Павличка та Олександра Білаша. (Протягом багатьох років тісно співпрацюють поет Д. Павличко та композитор О. Білаш, який написав музику до пісень «Сибіряки», «Атака», «Пісня про Україну», «Явір і яворина». Часто по радіо звучать пісні на вірші Д. Павличка «Дзвенить у зо¬рях небо чисте» та «Розплелись, розсипались, розпались». Поет якось сказав, що «між музикою і словом в пісні... повинна існувати духовна єдність авто¬рів, яка зринає з подібності їхніх устремлінь, з їхньої взаємодоповнюваності, з гармонійної сумірності їхніх людських і творчих прикмет». Ці слова визна¬чають ту особливість, що музику на вірші Дмитра Павличка писав О. Білаш. І вже перша пісня «Два кольори» здобула їм заслужену славу. Пісні на слова Д. Павличка, я впевнена, ще довго чаруватимуть слухачів.)