Які риси вдачі запорожців відтворив Тарас Шевченко у поемі «Гамалія»

У народній творчості та художній літературі постають перед нами образи за¬порожців — славетних захисників простого люду. Саме з ними пов'язував на¬род сподівання на кращу долю, волю, щастя і справедливість. У багатьох творах запорожці виступають як втілення патріотизму народу, його сили та радості від здобутої перемоги.

До образів запорожців звертався і Тарас Шевченко. У поемі «Гамалія» автор відтворює морський похід козаків, бій в Царгороді і їхнє повернення з перемо¬гою на Батьківщину. Похід у поемі трактується як визвольний. Запорожці їдуть помститися ворогові за кривди та визволити своїх співвітчизників. Вони вірні друзі, не залишають побратимів у біді, ладні вмерти, визволяючи товаришів. Про свої наміри козаки співають:

У туркені у кишені Таляри-дукати,

Не кишені трусить,

Ідем різать, палить,

Братів визволяти.

Козаки відважні, мужні, сміливі, не бояться вирушити у важкий і небезпеч¬ний похід. І навіть скажене море і високі хвилі їх не лякають:

Гамаліє, серце мліє:

Сказилося море.

Не злякає! — і сховались

За хвилі — за гори.

Найстарший серед козаків — Гамалія. Це узагальнений образ козацького ва¬тажка. Він завжди серед запорожців, завжди там, де потрібна його допомога. Під час повернення пливе останнім:

...Позад завзятий Гамалія:

Орел орлят мов стереже...

Воїни, патріоти, захисники України, мужні, далекоглядні, вірні — такими залишаться запорожці у народній пам'яті, в усній народній творчості та у творах багатьох письменників, з яких я дізналася про патріотизм козаків, їхню любов до Батьківщини, надзвичайну хоробрість і відвагу.