Образ Яреми (за поемою Т. Шевченка «Гайдамаки»)

I. Захоплення Т. Шевченка героїчними подвигами повстанців.

II. Образ Яреми Галайди, яскравого представника повсталих.

1. Соціальне становище героя. (Наймит, сирота, у якого нема рідні. Яре¬ма — безбатченко, він не має навіть прізвища. Щоб записати в реєстр, Залізняк пропонує назвати його то Голим, то Бідою, а потім зупиняється на прізвищі Галайда, що означає бездомний, бродяга. Усі три прізвища характеризують соціальний стан Яреми.)

2. Рабська покірність Яреми-наймита. (Покірно виконує накази корчмаря, не звертає уваги на образи та лайку.)

3. Щирість та глибина кохання.

4. Незвичайна хоробрість Яреми-месника. (Кривда, якої зазнав Ярема, по¬троїла його сили й ненависть до ворогів. Та штовхають його до дії не осо¬бисті, а національні інтереси. Ярема мститься за весь український народ. Він мріє завдати панам такої муки, щоб аж пекло затряслося.)

5. Відданість Яреми боротьбі проти ненависного ворога.

III. Ярема — узагальнений образ рядового гайдамаки. (Галайда — не історичний, а узагальнений образ учасника Коліївщини. Він мужній, сміливий, відданий народові, сильний і відважний. Ярема знаходить свою долю в таборі повстан¬ців. Саме таким, як він, належить майбутнє. Недарма із головних героїв-повстанців автор залишає живим саме Ярему.)