Кобзар у моєму житті
Сімейна бібліотека є майже в кожній сім'ї, бо книга завжди супроводжувала наше життя: навчала, розважала, відкривала нові світи. Довгий час книга була найціннішим подарунком. Мабуть, тому в бібліотеці моєї бабусі є багато кни¬жок, які вона передасть у спадщину мені, щоб я знала, які були мої предки, чим вони цікавилися, що читали.
Серед книг сімейної бібліотеки є декілька видань «Кобзаря» Тараса Григо¬ровича Шевченка. Особливо мою увагу привернули дві факсимільні книги: пер¬ше видання «Кобзаря» 1840 року та малої захалявної книжки періоду заслання. Звичайно, це лише точні копії безцінних книг Т. Шевченка, але як багато вони можуть розповісти про самого автора, про епоху, в якій він жив. Так, з факси¬мільної копії малої захалявної книжки я побачила почерк Великого Кобзаря: красиві, дрібненькі літери рівненько лягали рядочками, лише де-не-де автор за¬креслював слово й надписував інше. Мені здається, це свідчить про те, що вірші легко складалися автором. Копія першого «Кобзаря» може розповісти, де й за яких умов видавався цей твір, дає змогу побачити, який вигляд мали друковані книги першої половини XIX століття.
У бібліотеці моїх родичів є видання «Кобзарів» різних періодів нашої історії. Здебільшого це видання післявоєнні, бо довоєнні, на жаль, були знищені фа¬шистами. Коли бабуся розповідала, як фашисти топили плиту книгами з нашої сімейної бібліотеки, у неї на очах завжди були сльози.
«Кобзареві» видання 1943 року належить особливе місце, бо це мій прадід привіз його з фронту. Він розповідав, що книгу цю читали на передових фрон¬тів, черпали з неї силу й мужність наші бійці.
«Кобзар» видання 1947 та тритомник 1949 року — це вже дарунки моїм ба¬бусі та дідусеві від їхніх батьків до Дня народження. Є в нашій бібліотеці й «Кобзар» 1956 року — це велике, красиве, з ілюстраціями до творів Т. Шевчен¬ка видання було подаровано вже моїй матусі. Я люблю гортати й перечитувати цю книгу й тому що їх сторінок торкалися руки моєї матусі, й тому що подо¬баються вірші Т. Шевченка, й тому що в ній є чудові ілюстрації І. Їжакевича та В. Касіяна.
Отже, «Кобзар» Т. Шевченка був і, сподіваюся, буде особливою книгою для українців. І що незважаючи на науково-технічний прогрес і лазерні диски із за¬писом творів письменників, «Кобзар» — книга, яка завжди буде в кожній укра¬їнській родині.