Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші «Солов'їні далі, далі солов'їні...»
Український письменник Михайло Стельмах так сказав про Володимира Сосюру: «Володимир Сосюра — це глибинно бентежний березень і замріяно про¬зорий вересень української поезії. Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої поезії без Володимира Сосюри».
Володимир Сосюра — талановитий поет-лірик, співець боротьби, кохан¬ня, неперевершений майстер чарівного слова. Він співець червоних, суво¬рих осінніх вітрів і важких років, замріяний живописець світанків, журавли¬них перельотів і голубих далей. Поет, чиї вірші ніжні, мов пісня солов'їна:
Солов'їні далі, далі солов'їні...
Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.
Так писав сам поет в одноіменній поезії. Володимир Сосюра знову радіє вес¬ні, яка прийшла на рідну батьківщину, радіє життю, тому, що «знову серце б'єть¬ся молодо і дзвінко...» Увесь край постає перед поетом розквітлим, оновленим:
У росі фіалки, ріки у тумані...
Пейзажна лірика переплітається з інтимною. Молодість нагадує про себе поетові, він пригадує сині очі коханої, які мають один колір із небом. Поезія В. Сосюри щира, завжди була співом душі відкритої, людяної, дивовижно тон¬кої і ніжної у своїх почуваннях:
Я іду до гаю, і в блакить безкраю
Серце моє лине й птицею співає...
У самому вірші і лірика кохання, і замилування природою. Хіба можна зали¬шитись байдужим до весни, до кохання?
Поезію Володимира Миколайовича люблять малі діти, юнаки і дівчата, до¬рослі і старі. В сербці кожного знаходять щирий відгук ніжні й пристрасні слова поета про весну. Його вірші — це розкрите серце людини, вона проста, ніжна, гаряча, вірна. Тим-то і є такий близький поет своєму читачеві. В цьому — най¬більша заслуга поета перед народом, велике його значення в нашому житті...
Чарівне багатство лірики Володимира Сосюри яскраво свідчить про те, що їх автор увійшов у поезію, як натхненний співець життя, він поруч із нами, він житиме вічно. Якою б не була людина, але їй завжди буде подобатися наша при¬рода, така мінлива, закохана, така «ніжна і тривожна», як Володимир Микола¬йович Сосюра.