Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі

Поезія Василя Симоненка вийшла з глибин народного життя, з мужності народу, з його горя і героїчної боротьби. Не судилося його таланту розкритися повністю, але те, що він створив, житиме вічно. Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини зачаровує поезія В. Симоненка. Чита¬ючи його твори, відчуваєш дух патріотичної самопожертви і непокори, могутній вибух пристрасті і гніву, любові і ненависті.

Одержимий любов'ю до матері-України, він і нас закликає любити Вітчиз¬ну, дорожити нею:

Не шкодуй добра, мені, людині,

Щастя не жалій моїм літам —

Все одно ті скарби по краплині

Я тобі закохано віддам.

Художня палітра поета багатюща. Він сміливо випробовував себе в різних жанрах. У його творчому доробку є і твори громадянської лірики, й інтимні по¬езії. Василь Симоненко — тонкий лірик. Його поезії — звернення до вічних цін¬ностей людства: кохання, дружби, подружньої вірності. їх значущість у тому, що кожен знаходить у них своє, близько до серця приймає долю ліричних героїв.

Із-під пера поета вийшли і дошкульні сатиричні епітафії, і твори такого улю¬бленого народом жанру, як байка. Він також писав віршовані жарти і казки для дітей. Творчий діапазон В. Симоненка досить широкий, про що свідчить і по¬езія, і художня проза.

Мудро сказав про місце і роль В. Симоненка в літературі, про значення його поезії Олесь Гончар: «Серед літераторів трапляються й такі, без яких їхня доба могла б спокійно обійтись, нічого істотного не втративши. А є такі, що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, відтворюють у собі самий дух епохи...» Саме до таких митців і належить Василь Симоненко. Його творчість давно стала часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми ди¬хаємо, і тих ландшафтів, що нас чарують, і помислів, якими живемо.

Не змеркла з літами зоря майстра поетичного слова. Є у його творчім дороб¬ку і те, що справедливо можна назвати класикою. Уся його творчість просякну¬та життєствердним настроєм:

Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре!

Здрастуй, свіжосте нив!

Я воскрес, щоб із вами жити

Під шаленством весняних злив.