Краса пейзажної лірики П. Тичини («Де тополя росте...», «Гаї шумлять...»)

I. Золота пора року — осінь.

(«І шумить, і співа жито думку свою»; «де не глянь — колоски. Та всі в златі-сріблі»;

«Щось мріє гай — над річкою»; «Горить — тремтить ріка, як музика».)

II. Чутлива пейзажна лірика П. Тичини. (Любов Павла Григоровича до рід¬ної природи простежується у кожному рядку, з легкістю уявляєш себе серед поля; і ось ти уже у гаю, зворушений шелестом листя і трави.)