Проблематика драми Лесі Українки „Лісова піня”

У драмі Лесі Українки „Лісова пісня” поетеса підіймає декілька проблем. Серед них – проблема сприйняття фантастичного, конфлікт між буденністю та прекрасним. Я вважаю, що слова Мавки (звернені до Лукаша) показують нам, що цей конфлікт відбувається не лише на перетині світу реальності та світу фантастичного, а й у серці юнака.

Дійсно, далеко не кожна людина може існувати одночасно у двох середовищах – у буденному та прекрасному. Одним із небагатьох став дядько Лев. Але Лукаш, маючи у своїй душі щось прекрасне, фантастичне, небуденне, не зміг „своїм життям до себе дорівнятись”.

У його внутрішньому конфлікті перемогло буденне. А прекрасне не знайшло розвитку.

Також у творі зображена проблема боротьби за щасливе та духовно багате життя. Слова Маки показують, що Лукаш цю боротьбу не довів до кінця. Адже закохавшись у дівчину зі світу казкових істот, він не захотів також стати частиною цього світу. Він обрав життя на кордоні реального та фантастичного. Але я вже казав, що далеко не кожна людина здатна так існувати. Лукаш не став винятком, тому не створив для себе щасливого, духовно багатого життя.

Проблематика драми Лесі Українки „Бояриня”

Я вважаю, що головна проблема драми „Бояриня” – це проблема громадянської свідомості українців. Саме через те, що вони не усвідомлювали сбе як народ, у нашій історії дуже багато складних та неприємних моментів.

Один із них – період Руїни, який настав після смерті Богдана Хмельницького. Це була людина, котра розбудила в українцях їхню національну та громадянську свідомість. Тому після його смерті почалася криза, що вилилась у цілий період нещасть та проблем для нашого народу.

Отже, проблема національної історії випливає з основної проблеми твору і створює дуже розгалуджену проблематику.

Наприклад, зображення туги за рідним краєм (образи Оксани, Степана, його батька та матері). Що було причиною цієї туги? Звісно, нерозуміння українцями себе як народу. Вважаючи Україну частиною Росії, вони покидали рідний край і дуже пізно розуміли свою помилку.

Отже, це проблема національної історії.

Для підвищення національної свідомості Леся Українка зіставляє дві культури – українців та росіян. Читаючи твір, ми відразу розуміємо, що вони далекі від єдості.

Отже, для розкриття проблеми національної історії у драмі авторка вводить дуже багато інших проблем: туга за рідним краєм, зіставлення двох культур, станоище українців у період Руїни, соціальна нерівність, зрада своєї Батьківщини. Їх причиною є основна проблема твору – криза громадянської та національної свідомості.