Становлення та розвиток драматургії в давній українській літературі

I. Виникнення драматичної літератури в Україні. (Драматична література тісно пов'язана з розвитком українського театру, шкільним навчанням. Це були вір¬шові діалоги, які складали викладачі вищих шкіл, тому й називалися шкіль¬ними. Основні жанри драматургії давньої української літератури — шкільні драми, інтермедії.)

II. Характеристика драматичних творів XVII—XVIII століть.

1. Виникнення шкільної драми. (Шкільна драма тісно пов'язана з навчан¬ням: автори — викладачі, виконавці — студенти. Ставилися під час релі¬гійних свят (різдвяних та великодніх) для високопоставлених осіб.)

2. Шкільні драми на історичні теми. (У XVIII столітті Феофан Прокопович написав драму «Володимир». За жанром це трагікомедія — перша істо¬рична драма на вітчизняному матеріалі. У ній описано життя й діяльність князя Володимира, хрещення ним Русі. «Милость Божа» — твір, у яко¬му уславлюється Б. Хмельницький, зображується визвольна війна 1648—1654 років.)

3. Інтермедії — оригінальні і найжиттєвіші форми давньої української дра¬матургії. (Інтермедія — це невелика гумористична сценка побутового характеру, яка виконувалася в перервах між діями шкільної драми для розваги глядачів. Мова — народна; герої — прості люди; форма викладу змісту — жартівлива, тому була можливість висміяти певні негативні про¬цеси того часу.)

III. Головні особливості драматичної літератури XVII—XVIII століть. (П'єси своє¬рідно відтворювали існуючі події, були тісно пов'язані з фольклором та на¬родним гумором, сприяли початку українського театру.)