Що мені відомо про полемічну літературу

Література — це мистецтво слова. За специфікою використання ми розріз¬няємо наукову, художню, документально-публіцистичну літературу. Вивчаючи давню українську літературу, я дізнався ще і про полемічну літературу.

Що ж таке полемічна література, коли вона виникла? Українська церковно-полемічна література XVI—XVII століть виникла й розвивалась як один із за¬собів захисту православ'я від католицизму, який прагнув підкорити українську церкву владі Папи Римського, від примусової полонізації українського наро¬ду. Під полемічною літературою розуміють сукупність художньо-публіцистич¬них творів, які були написані у формі церковно-історичних трактатів, відкритих листів, послань, промов. Така форма літератури закликала до дискусії, супереч¬ки протилежних сторін, тобто до полеміки. Звідси, на мою думку, і виник тер¬мін «полемічна література».

Поштовхом до полеміки стала книга польського пропагандиста католициз¬му, противника православ'я Петра Скарги «Про єдність церкви Божої» (1577), яка по суті була ідеологічною основою Брестської унії (1596). Ціла низка тво¬рів, наприклад полемічне «Посланіє до латин из их же кніг», з'явилося як відпо¬відь на цю книгу П. Скарги. На захист православної віри піднялися православні священики, просвітителі XVI—XVII століть, перед якими стояло завдання — у словесному поєдинку викрити й засудити церковну унію, висміяти зрадників-уніатів.

Отже, українська полемічна література відстоювала, хоч і в релігійній формі, право народу на свою віру, на соціально-національне визволення, правдиво зображувала життя, страждання, утиски народу.

Серед відомих полемістів я знаю Максима Грека, старця Артемія, Івана Вишенського. Полемічні твори Івана Вишенського, які ми вивчали в школі, дали мені повне уявлення про полемічну літературу того часу.

Ознайомившись із творами І. Вишенського, я дійшов висновку, що вони виходять за межі церковних суперечок, богословських дискусій. У них виразно проступають риси викривальні, відчувається голос полеміста на захист пригно¬блених верств населення, бідного і нещасного селянина.

Отже, боротьба релігійна нерозривно пов'язана з боротьбою соціальною і на¬ціональною, а полемічна література викриває пригноблення народу — церковне, соціальне і національне. Ось такі відомості про полемічну літературу отримав я в дев'ятому класі, вивчаючи українську літературу.