Національний характер гумору Остапа Вишні

I. Остап Вишня — чародій сміху, один із представників української сатирич¬но-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру про¬ти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов'язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, на¬шого побуту.)

II. «Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба — люби¬ти людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися» (Остап Вишня).

1. Пореволюційне село та його проблеми в творах Остапа Вишні. (Тематика

творів Остапа Вишні пов'язана зі злободенними проблемами свого наро¬ду. Багато творів сатирик присвятив проблемам села, яке було затуркане, неписьменне, яке ніяк не могло вилізти зі злиднів. Зустрічаємо у творах письменника різні типи селян-хліборобів. їхня мова жвава, колоритна, пересипана прислів'ями і приказками, лукавим і добродушним гумором. В його усмішках є і типовий український пейзаж, і український характер, і український гумор. Народ сміявся разом із сатириком зі своїх проблем і прагнув позбутися їх.)

2. Герой усмішок Остапа Вишні — людина, яка прагне стати кращою. (Зображуючи своїх героїв, сатирик підкреслює їх тяжіння до нового життя, до світла, їх намагання стати кращими. Вони ніби придивляються до сво¬їх вад і хочуть їх позбутися. Сатирик любить свого героя, яким би той не був, сміх письменника доброзичливий. Автор прагнув, щоб його народ усміхнувся, щоб сумні очі хоч на мить засвітились радістю.)

3. Світобачення Остапа Вишні. (У своєму світобаченні письменник проникливий лірик, ніжний син своєї землі. Він любив природу, чарівні крає¬види українського лісостепу, із батьківською турботою ставився до звірів і птахів. І ця любов поверталася до Остапа Вишні народною любов'ю.)

III. Визнання і популярність творчості Остапа Вишні. (Сюжетами, взятими з життя, болючою тематикою, простими і зрозумілими художніми засобами передачі думок Остап Вишня заслужив визнання у свого народу. Твори са¬тирика втілили риси характеру українського народу, передали його менталь¬ність і тому з цікавістю читаються й сьогодні.)