Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні

«Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні», — писав Олесь Гончар.

Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа пись¬менника. Герої оповідок — мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в кожному творі присутній мудрий і дотепний, усміхнений та іронічний оповідач, який уособлює позицію автора, підкреслює єдність автора з його героями.

Оповідач в усмішках Остапа Вишні — людина життєлюбна, оптимістично на¬строєна. Він передає ставлення автора до всього, про що розповідається у творах.

Оповідач неабиякий філософ, начитана людина, адже знає творчість Антуана де Сент-Екзюпері, читав «Маленького принца». З любов'ю і захопленням ма¬лює він серпневий зорепад і нічне небо: «Швиргається вгорі якийсь космічний хлопчисько зорями, залишаючи в чорно-синій безодні золоті смуги...» До живої природи оповідач ставиться особливо трепетно, персоніфікує її: «До озерця ви підходите вже тоді, коли качки «повиключали мотори», почистили зуби, зроби¬ли на ніч фізкультурну зарядку з холодним обтиранням, і, поклавши на водя¬ні лілеї голови, полягали спать...». Ласкавими, пестливими словами розповідає оповідач про красу природи в «Мисливських усмішках», ніжно називає птахів та звірів: перепілочка, веприк, лисичка, дає їм яскраві і точні характеристики. «Мисливські усмішки» Остапа Вишні — це своєрідна поетична зооенциклопедія рідного краю.

Оповідач усмішок — людина з ніжним серцем, чий внутрішній світ розкривається завдяки численним ліричним відступам. З любов'ю до природи, з повагою до читачів виступає оповідач. Він вчить не полювати, а охороняти усе живе, він примушує замислитися над нашим ставленням до навколишнього середови¬ща, виховує почуття любові до рідної землі.

У «Зенітці» оповідач веде діалог з дідом Свиридом, захоплюється його муж¬ністю, підводячи нас до висновку про непереможність нашого народу.

Тонкий гумові, любов до природи, до людей наскрізно проймають твори Остапа Вишні. Його сміх не ображає, а виліковує, виховує людину. І в цьому допомагає ніжність, душевність і поетичність оповідача усмішок.