Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка «Інститутка»

I. «Інститутка» — реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення.

II. Спільні риси селян-кріпаків.

1. Прагнення до волі.

2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. (Прокіп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти сваволі поміщиків, скоро переходить до рішучих дій. Коли панночка вда¬рила бабусю і вхопила за волосся Устину, терпець йому урвався. Прокіп ухопив знавіснілу панночку за обидві руки й рішуче заявив: «Годі, пані, годі!.. Цього вже не буде! Годі!» Він грізно застерігає і пана, щоб той не підходив, бо відчував, що здатний вчинити розправу над ненависними панами. Назар теж ненавидить панів, хоче втекти звідси. Втечу він вважає єдиним способом здобуття свободи.)

3. Чесність, щирість, почуття власної гідності Назара та Прокопа. (В обра¬зах селян втілено типові риси більш свідомої частини закріпаченого се¬лянства.)

III. Відмінні риси селян-кріпаків.

1. Звільнення від кріпацтва шляхом боротьби проти гнобителів. (Прокіп.)

2. «Мандрівочка — рідна тіточка» для Назара.

3. Похмурість і мовчазність Прокопа та жартівливість Назара. (Щоденні знущання панночки над кріпаками впливають на Прокопа. Він глибо¬ко переживає за долю кріпаків, за своє власне життя. «А Прокіп наче ніч темна ходить», він усвідомлює необхідність переходу до рішучих дій, але боїться за долю Устини. Саме це і стримує його.

Назар в чомусь поступається Прокопові. Він так відкрито не виступає проти панів, не заступається за дружину, не відстоює її право доглядати хвору дитину.)