Інститутка Марка Вовчка - перша українська реалістична повість

Повість Марка Вовчка «Інститутка» була першим великим твором, у яко¬му показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціаль¬не зло.

Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостере¬жень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і пов¬ністю залежних від її волі кріпаків. Марко Вовчок правдиво показала їхнє жит¬тя, їхнє підневільне, безправне становище. «Сидимо було день при дні у дівочій та робимо», — розповідає Устина. «Спасибі хоч за те, що не б'ють десять раз на день, як от по інших, чуємо». Описано в повісті знущання й наруги, яких зазна¬ли кріпаки від панночки. Малюючи цей образ, Марко Вовчок зуміла показати своє ставлення до таких панночок. Щоб викликати презирство й ненависть чи¬тачів, автор показує непристойні вчинки панночки, добираючи відповідні мовні І засоби. Так, до слова «кричить» вона добирає синоніми «репече», «дзвякотить». Своїм твором засудила Марко Вовчок бездіяльність і слабодухість окремих панів-лібералів. Таким є полковий лікар. Спочатку він несміливо захищав своїх кріпаків, та дуже швидко відступився, сказавши: «Робитиму все так, як ти сама надумаєш». Кріпаки сподівалися, що він захистить їх від лютої дружини, але лі¬кар виявився безвольним, не захотів сваритися з панночкою, не зміг осудити її за нелюдяні вчинки. Та центральними в повісті є образи селян-кріпаків, які виступають носія¬ми моралі трудового народу. Вони чесні, роботящі, з почуттям власної гідності, вільнолюбні. їх глибоко обурює соціальна несправедливість. У дечому вони різ¬ні: Прокіп готовий до помсти щомиті, Назар єдиним способом позбутися крі¬пацької неволі вважає втечу від пана, Катря свій гнів виявляє відверто, а Устина, хоч і ненавидить панів, покірно зносить їхні знущання. Марко Вовчок основну увагу концентрує на діях і вчинках героїв. А всі дії, вчинки, прагнення й інте¬реси кріпаків підпорядковані боротьбі за визволення з-під кріпосницької залеж¬ності, чи, як говорить Устина, «...з пекла, з кормиги».

Обравши темою повісті зображення тяжкого становища кріпаків та нарос¬тання стихійного протесту проти несправедливості та неволі, Марко Вовчок чи¬мало уваги приділила змалюванню почуття волелюбності народних мас, показові протилежних поглядів на любов, шлюб, солдатчину. Повість «Інститутка» — ре¬алістичний соціально-побутовий твір, у якому на тлі життя і побуту кріпаків та кріпосників правдиво зображені соціальні конфлікти.

Коли Марко Вовчок читала свою повість у присутності Шевченка, похвалам на її адресу не було кінця. Великий Кобзар високо оцінив цей перший реаліс¬тичний твір української прози.