Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського «Вершники»
Ось і прочитано роман Ю. Яновського «Вершники», обговорено його побудову і проблематику, мову і стиль, а на серці біль, біль за те, що все, про що на¬писав письменник, було нашою трагічної історією, яку, на жаль, вже не можна повернути чи виправити.
У романі «Вершники» порушено багато проблем: трагедія роду і народу, роз¬пад родини заради ідеї, революція і народ, політичні платформи різних партій і політичних сил, відданість справі, творча праця та духовні цінності. Але найбо¬лючішою є проблема братовбивчої громадянської війни.
Талант і далекоглядність роману «Вершники» Ю. Яновського в тому, що автор зумів написати ідеологічно правильний на той час твір, але емоційний ак¬цент зробити на іншому — письменник не схвалює криваву різню, братовбив¬ство, хоча б і заради нового життя.
Війна — це завжди нещастя і горе для народу, горе для країни. У новелі «По¬двійне коло» автор передає картину жахливої братовбивчої різні, яка є трагедією не тільки роду, а й народу: за один день війни загинули сотні людей і серед них три брати Половці. Знехтування батьківського заповіту: «Тому роду не буде пе¬реводу, в котрому браття милують згоду», сліпа приналежність до класу — тра¬гедія братів Половців.
Одного дня у серпні 1919 року доля звела братів Половців під Компаніївкою, щоб вони вбили один одного, бо у вирі громадянської війни вони опи¬нились у ворогуючих таборах: Андрій — у денікінців, Оверко — у петлюрівців, Панас — у махновців, Іван — у більшовиків. Належність до різних політичних платформ, бажання помсти і жорстокої розправи представників однієї платфор¬ми над представниками іншої призводить до безсердечної розправи над брата¬ми. В ім'я примарних ідей брати Половці вбивали один одного. Яка ж віра може зруйнувати братню любов? Та й чи віра це? Якщо брат вбиватиме брата — то кому ж вірити? Троє братів вбито, а двоє, якщо і повернуться до батьків, то ким вони для них будуть? На жаль, лише братовбивцями.
Роман «Вершники» — це протест Ю. Яновського проти війни та братовбив¬ства, заклик зважити на помилки історії та ніколи не припускатися їх.