Творчість Ольги Слоньовської
Слідкуючи за наймолодшою українською поезією, відкритою для всіх впливів , вітрів і мод, бачем, як на долоні, те, що її формує.Бачемо,як ламає вона закони стилістики і граматики,визволяючи уяву пропонуючи свободу ритму, образів та асоціацій . Бачимо,як прикриваючись символами, боронить доступ до себе градацією метафор і ретроспекціями.Що ж новаторство –завжди максималізм,буря неспокій.Але вщухне вітер ,уляжуться хвилі і чіткішим стане краєвид, виразнішою глибина і чистота поетичного плеса.
Хто хоч кілька днів провів у горах,пам’ятає, як недовірливо ставляться гірські жителі до всьго штучного , напускного,чужорідного.Трапляються такі особистості і в поезії.Шукають тривкості світу,що постійно знаходиться під загрозою існування, в конретиці .Їхнє слово –земне, вагоме, опредметнене .Воно не хоче буте лише носієм настрою –воно прагне проростати, боротись ,набирати сили прискорення . Воно прагне означати ,а не зачаровувати .
Ольга Володимирівна Слоньовська народилась у 1960 році в селі Ценяві Коломийського району на Івано-Франківщині .Закінчила Коломийську СШ №2 .Обдарування лірика відкрив у ній учитель цього навчального закладу Володимир Романович Ріпецький.У 1981 році закінчила філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника .Під час навчання у вузі віру у поетичну іскру роздмухав тодішній куратор , тепер професор , доктор філологічних наук Василь Васильович Грещук .
Зараз Ольга Слоньовська доцент кафедри Прикарпацького університету імені Василя Стефаника ,авторка двох поетичних збірок ,трьох науково-методичних посібників ,а також співавторка трьох підручників з української літератури для 5,6 і 7 класів .
Ольга Слоньовська ішла до своєї першої поетичної збірки нелегко : були вагання і сумніви ,й наслідування були .Писалось багато , але не менше закреслювалось і спалювалось .Далеко від столичних семінарів , прикарпатському селі – самостійна ,нелегка дорога до Слова .Змінювався
почерк і вподобання , та незмінною залишалась найцінніша риса в манері її письма – природний драматизм світовідчування вимоглива серйозність у ставленні до життя.
У поетичній книзі Ольги Слоньовської нерозривно поєднані висока культура почуття і висока культура слова. Ліричеа героїня щира, навіть у “ескізах відвертості “ настрій віршів сповнений глибокою людяністю й чистотою, і це при тому, що знімаються всі умовності й табу.
Фактура “Сонати для коханого” поліфонічна, вона вбирає усе багатство понять, якими живе сучасна людина, але виразно інтелектуальний струмінь емоційно опанований логікою розвитку поетичної ідеї. Манера письма виводить ці вірші за рамки біографічної і робить фактом мистецтва високі миті душі.