Поняття держави. Теорії виникнення держави

Поняття держави. Теорії виникнення держави

Центральним елементом політичної системи виступає держава. В повсякденному житті термін "держава» ототожнюється з країною або суспільством. Але в науковій літературі існують два основних значення цього терміна. Держава трактується:

• як сукупність державних установ, тобто апарат управління суспільством;

• як особливий вид політико-правової влади суспільства.

У політології поширене інше визначення. Держава розуміється як організація політичної впади, яка поширюється на всю тери¬торію країни і її населення, володіє для цього спеціальним апара¬том управління, видає обов'язкові для всіх постанови і володіє са¬мостійністю під час вирішення внутрішніх і зовнішніх справ.

Питання про походження держави протягом багатьох сторіч було предметом довгих дискусій. Висувалися різні гіпотези й теорії. Одна із найдавніших теорій походження держави — теократична (представники — ідеологи релігій Стародавнього Сходу, католицької церкви, ісламу) — пояснює виникнення держави Божою волею. Звідси виводиться залежність держави від релігійних організацій і діячів, покора усіх перед державною владою.

Патріархальна теорія (представник — Арістотель) розглядала державу як продукт сім'ї, яка розрослася до розмірів держави. При цьому влада правителя тлумачилася як влада батька в сім'ї, а стосунки між підданими і володарями — як сімейні відносини.

Договірна теорія (представники — Г. Гроцій, Т. Гоббс, Ж,- Ж. Руссота ін.) засновується на тому, що виникненню держа¬ви передує природній стан суспільства і людини, який характери¬зується необмеженою свободою. Тільки після укладення суспіль¬ного договору безмежна свобода була введена в розумні межі шляхом створення держави як організації, покликаної забезпечити баланс різних суспільних інтересів, права І свободи особистості.

Психологічна теорія (представники — Л. Петражицький, Дж. Фрезер та ін.) виходить з того, шо держава існує через наяв¬ність у людини психологічних потреб жити в межах організованого суспільства, у відчутті необхідності колективної взаємодії або че¬рез схильність більшості до підпорядкування.

Класова (марксистська) (К. Маркс, Ф. Енгельс) теорія пов'язує виникнення держави одночасно з поділом суспільства на класи. Суть держави — фактична диктатура певного (панівного) класу.

Теорія насильства (завоювання) (представники —Л. Гумплович, Е. Дюрінг) походження держави пояснює актом насильства, завоюванням одного народу іншим. З метою підкорення завойованих народів створюється держава як особли¬вий апарат примусу.

Органічна теорія проводить аналогію між державою і живим організмом як у структурі, так і у функціях. Усі елементи держа¬ви взаємопов'язані й доповнюють один одного, порушення цієї гармонії призводить до хвороби всього організму і навіть до його смерті. Цей погляд на державу обґрунтовував англійський соціолог Г. Спенсер.

Як показують дослідження Істориків І етнографів, не може існувати тільки одне пояснення щодо виникнення всіх держав. Більшість наведених теорій відображають певні групи факторів, що стали причинами генезису держави. Держава з'являється в результаті розкладу родового ладу, коли влада вождів відособ¬люється від суспільства.

На цей процес впливали різноманітні фактори:

• поява приватної власності й майнової нерівності, а в резуль¬таті — й антагоністичних класів;

• ріст чисельності й збільшення густоти населення;

• завоювання одних народів іншими;

• потреба у захисті від зовнішніх ворогів;

• суспільний поділ праці й виділення управління в особливий вид діяльності.

Отже, в поясненні генези держави історично склалися два підходи: лозакласовий і класовий Більшість сучасних зарубіж¬них і вітчизняних спеціалістів вважає, що виникнення й існування держави не є прямим результатом приватної власності й поділу суспільства на класи. Наприклад, у Давньому Єгипті й Вавілонії, Стародавньому Китаї, античних суспільствах та в інших країнах ут¬ворення держави передувало класовій диференціації населення. А новітній досвід засвідчує, що з утвердженням громадянського суспільства і правової держави, остання дедалі більше перетво¬рюється в надкласовий, загальнонародний інститут, який здатний інтегрувати, консолідувати суспільство, відігравати роль інстру¬мента реалізації загальнонаціональних інтересів, забезпечити цілісність соціальної системи.