Легітимність засобів політичної реклами

1. Поняття та класифікація засобів політичної реклами

Для вирішення політичних завдань, які стоять перед політичним лідером, політичною партією у процесі реалізації тих чи інших функцій використовуються різноманітні засоби. До них відносяться засоби масової інформації, реклама, виставки, публічні заходи. Будучи наділеними значними можливостями щодо формування громадської думки, ЗМІ відіграють важливу роль з реалізації завдань Публік Рілейшнз.

ЗМІ – це організаційно-технічні комплекси , які оперативно передають різного роду інформацію, в тому числі і рекламу на широку аудиторію. На сьогоднішній день значне поширення отримала наступні ЗМІ: інформаційні агентства; преса; радіо; телебачення; Інтернет.

Інформаційні агентства – це організації, які збирають і, як правило, на платній основі забезпечують новинами ЗМІ (газети, журнали, радіо, телебачення) державні, громадські та комерційні установи.

Преса – це масові періодичні друковані видання, до яких відносяться і журнали.

Газети публікують в основному інформацію про актуальні події, оглядово-аналітичні матеріали. Немало місця відводиться рекламно-інформаційним матеріалам.

Журнали. Вони відрізняються тематикою, характером передачі матеріалу, і, хоча поступаються газетам в оперативності, мають великі можливості для аналізу.

Радіо, як і преса, в значній мірі користується інформацією, наданою інформаційними агентствами. Ця інформація редакторами перетворюється в тексти для радіомовлення.

Телебачення не тільки поєднує в собі інформацію, яка переноситься звуком, а й у вигляді зображення. Воно дає можливість відчути себе в центрі подій і, як не дивно, досягає мети.

Телебачення прискорило темп життя, спресувавши місяця в тижні, тижні у дні, а дні у години.

Сила телебачення полягає у глибокому впливі на спосіб мислення людини. Нинішні президенти звертаються до народу своєї країни не з трибуни на головній площі столиці, не з газетних шпальт чи по радіо, а з екранів телевізорів. Телебачення консолідує націю і народи, тримає в курсі останніх подій кожного з нас.

Принципово новим каналом поширення політичної реклами у сучасному суспільстві є Інтернет. Він дає можливість швидко, легко і дешево надати інформацію споживачу. Для цього достатньо розмістити її на сайті.

Інтернет дозволяє оперативно внести поправки у наявну інформацію.

Доступ до інформації можливий з будь-якої точки світу і, що особливо важливо, у великомасштабних політичних кампаніях.

Відкривається можливість проведення інтернет-конференцій, дискусій, спілкування політика з населенням та ін.

Для ефективного використання Інтернету в політичній рекламі необхідно мати чітку уяву про можливості його впливу на аудиторію.

В цілях забезпечення стабільного позитивного ставлення до себе політичний лідер, політична партія повинні регулярно надавати пресі різні інформаційні та рекламні матеріали. У зв’язку з переходом України до ринкових відносин в нашій країні стали широко поширюватись нові засоби роботи на ринку політичних послуг, з’явилась нова лексика. З’явились і нові інформаційні матеріали PR. Основними серед них є: бекграундери, ньюз-реліз чи прес-реліз, медіа-кіт, фітче, кейс-історія, брифінг, технології паблік рілейшнз.

Таким чином, стійка лінія поведінки на інформаційному ринку веде до формування у людей стійкої ціннісної орієнтації, а між політичними лідерами і реципієнтами усуваються протиріччя, в результаті чого рядові громадяни активно залучаються до політичного процесу.

Сьогодні PR-технології досить різноманітні і розрізняються залежно від того, які завдання вони виконують:

а) обслуговування зв’язків комунікатора з державними та громадськими організаціями;

б) створення сприятливого образу особистості;

в) побудова відносин з ЗМІ;

г) управління процесом сприйняття аудиторією і повідомленнями;

д) робота з кадрами, персоналом інформаційних центрів;

е) громадська експертиза і ін.

Кожен з цих напрямків PR є певною системою управління інформацією, пов’язаною з тими чи іншими способами виробництва новин, залучення уваги аудиторії, інтерпретації криз.

Однак, найважливішою концептуалізуючою PR-технологією є створення позитивних образів (іміджу) політичних лідерів.

2. Умови легітимності засобів політичної реклами

Всі вказані засоби політичної реклами повинні відповідати загальним принципам. В іншому випадку ці засоби повинні визнаватись нелегітимними.

До основних принципів можна віднести такі, як:

- законність. Засоби, які використовуються політиками у процесі розповсюдження політичної реклами в жодному випадку не повинні суперечити нормам законодавства України та міждержавних та міжнародних договорів, укладених або ратифікованих нашою державою. Так, незаконними повинні вважатись ті засоби, які спрямовані на розпалювання релігійної чи іншої ворожнечі, спрямовані на насильницьке повалення конституційного ладу та інші.- забезпечення пріоритету суспільних інтересів і права усіх суб’єктів політичного процесу розповсюджувати і отримувати повну, точну, всебічну, достовірну і об’єктивну політичну інформацію;

- використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами моральної, фізичної або психічної шкоди;

- законодавче забезпечення рівних умов і можливостей доступу усіх суб’єктів політичного процесу до носіїв політичної реклами і до засобів масової інформації, (крім партійних засобів масової інформації);

- рівні права, обов’язки та відповідальність усіх суб’єктів політичного процесу;

- встановлення у позапартійних засобах масової інформації для усіх суб’єктів політичного процесу однакової оплати за однаковий ефірний час, газетну чи журнальну площу, місце розташування, спосіб виконання і розповсюдження рекламно-політичної інформації, (крім партійних засобів масової інформації);

- забезпечення права суб’єктів політичного процесу мати безплатний ефірний час або газетну площу для спростування недостовірної, анонімної або фальшивої рекламно-політичної інформації та для реагування на наклепи, образи честі, гідності і ділової чи політичної репутації за рахунок замовника недобросовісної реклами;

- чітке і однозначне означення замовника політичної реклами;

- встановлення юридичної відповідальності за порушення вимог цього Закону.

Засоби політичної реклами не повинні:

- містити антиконституційних, дискримінаційних чи наклепницьких заяв, залякувати особу і суспільство;

- розповсюджуватись у спосіб, що передбачає тиск, шантаж, політично вмонтовані погрози і моральні репресії;

- вміщувати зображення фізичної особи без згоди останньої;

- імітувати, копіювати або наслідувати загальне вирішення, текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі, іншого суб’єкту політичного процесу;

- містити заклики до силового захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України; до насильства, жорстокості та розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі.

Нелегітимними повинні визнаватись засоби політичної реклами у випадках, коли:

-діяльність щодо розповсюдження політичної реклами здійснюється незареєстрованими політичними партіями, їх об’єднаннями, які примусово ліквідовані чи діяльність яких заборонена відповідно до чинного законодавства України.

-у політичній рекламній діяльності беруть участь органи, підприємства, організації, установи і особи, участь яких у агітації під час проведення виборів, (референдумів) заборонена законодавством про проведення виборів (референдумів).

-має місце діяльність щодо поширення політичної реклами у державних комунальних засобах масової інформації до початку оголошення виборчої компанії, всеукраїнського або місцевих референдумів.

-політично реклама поширюється за добу до початку голосування, а також в день проведення виборів і референдумів до встановленого законом терміну закінчення голосування.

-для замовлення, виготовлення, зберігання та поширення рекламних матеріалів використовуються кошти, не передбачені законодавством України, використовуються чужі знаки торгових зразків, назви чи загальне вирішення засобів масової інформації без відповідного дозволу.

-розповсюджуються анонімні рекламні матеріали або рекламні матеріали під псевдонімом чи матеріалів із закликами до насильницького повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності держави, до національної, мовної, расової, релігійної нетерпимості органи внутрішніх справ (після отримання такої інформації) зобов’язані вжити необхідних заходів, передбачених законодавством України.

Розповсюдження політичної реклами до початку офіційно оголошеної виборчої кампанії, всеукраїнського або місцевих референдумів допускається тільки на підставі письмової угоди та за умови попередньої оплати політичної реклами суб’єктом політичного процесу.

Забороняється без відповідного дозволу використовувати або імітувати зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів України, крім випадків, передбачених законодавством України.

Легітимність засобів політичної реклами залежить також від дотримання порядку її поширення під час виборчої кампанії та референдумів.

Так, під час офіційно оголошеної виборчої кампанії, всеукраїнського або місцевих референдумів забороняється реклама, оголошення чи трансляція у засобах масової інформації імені, назви юридичних чи фізичних осіб, суб’єктів політичного чи виборчого процесів, які спонсорують, патронують чи підтримують будь-які теле- і радіопередачі, підготовку матеріалів для засобів масової інформації чи організацію та проведення театрально- концертних, спортивних та інших видовищних заходів.

При поданні заяви до виборчої комісії про намір розміщувати політичну рекламу керівник позапартійних засобів масової інформації має зробити особливу письмову заяву щодо зобов’язань:- забезпечити політичну рівновагу, неупередженість у ставленні до кандидатів, партій (блоків);

- забезпечити недопущення прихованої політичної реклами та журналістських уподобань і преференцій;

- забезпечити гарантії рівного доступу і розподілу ефірного часу чи газетної площі для кандидатів, партій (блоків) і можливостей для спростування фактів, що не відповідають дійсності;

- не допускати продажу невикористаного політрекламного ефірного часу чи рекламної площі іншому платоспроможному кандидату, партії (блоку);

- оголосити умови надання і загального обсягу платного і безплатного ефірного часу чи газетної площі, а також розцінок, однакових для усіх суб’єктів виборчого процесу.

Керівники позапартійних засобів масової інформації, виробники та розповсюджувачі політичної реклами подають до відповідних виборчих комісій інформацію про умови розміщення політичної реклами, загальний обсягу часу чи друкованої площі, виділених під політичну рекламу, розцінки з подальшим оприлюдненням цієї інформації у відповідних друкованих засобах масової інформації.

Позапартійні засоби масової інформації та власники інших рекламних носіїв, які беруть участь у поширенні політичної реклами і зареєстровані як суб’єкти виборчого процесу, при наданні своїх послуг одному із суб’єктів виборчого процесу не можуть відмовити у такій же послузі за тих самих умов іншим суб’єктам виборчого процесу.

Поширення політичної реклами або контр-реклами (антиреклами) нелегітимними засобами або з порушенням встановленого порядку тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства України.

Підставами відповідальності за порушення цього Закону є безпосереднє невиконання та порушення його норм, створення перешкод для їх реалізації, а також невиконання і порушення норм, передбачених іншими законодавчими актами, зазначеними в цьому Законі.

Суб’єкти політичного та виборчого процесів несуть відповідальність за зміст політичної реклами, тиск на керівників носіїв політичної реклами, створення перешкод для реалізації законних прав та свобод кожної людини та громадянина під час референдумів та виборчих кампаній.

Санкції щодо порушень вказаних норм здійснює у межах визначених чинним законодавством повноважень Центральна виборча комісія на підставі судового рішення.

Виробники та розповсюджувачі засобів політичної реклами несуть відповідальність за порушення принципу рівних умов, ненадання ефірного часу або друкованої площі для усіх суб’єктів політичного або виборчого процесів, розповсюдження прихованої політичної реклами, а також за інші порушення норм чинного законодавства.

Ці порушення розглядаються у судовому порядку.

Фальшива політична реклама кваліфікується як підлог і її розповсюджувачі підлягають відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Справи по фактах фальшивої (підроблені газети, плакати, листівки тощо) за поданням суб’єктів політичного чи виборчого процесів порушують органи прокуратури.

Органи внутрішніх справ України здійснюють оперативні заходи по вилученню і знищенню таких фальшивок.

Суб’єкти політичного чи виборчого процесу мають право на спростування відомостей, які містяться в засобах політичної реклами, контр-реклами (антиреклами) і які вказаними суб’єктами вважаються явно недостовірними або такими, що принижують їхню честь і гідність, шкодять їхній політичній репутації.

У разі, якщо розповсюджувач засобів політичної реклами, контр-реклами (антиреклами) спростування не оприлюднює, суб’єкти політичного чи виборчого процесу мають право звертатись з позовом безпосередньо до суду з вимогою негайно заборонити розповсюдження вказаних вище відомостей, розмістити спростування та принести публічне вибачення цим суб’єктам політичного чи виборчого процесу.

Суд у складі одного судді зобов’язаний розглянути цей позов протягом 24 годин за прискореною процедурою (у непозовному скороченому продовженні). Рішення суду може бути оскаржене у суді апеляційної інстанції, який повинен розглянути скаргу протягом 24 годин з моменту її подання.

Рішення суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає і має бути виконане протягом 48 годин з моменту його прийняття.

При цьому розповсюджувач політичної реклами, контрреклами (антиреклами), який не оприлюднив спростування, сплачує подвійну суму за рекламними розцінками за оприлюднення такого спростування іншим розповсюджувачам політичної реклами.

Ці кошти стягуються у безспірному порядку із замовника політичної реклами, контрреклами (антиреклами).