Формування загально-навчальних умінь і навичок шляхом стимулювання навчально-пізнавальних інтересів молодших школярів
Формування загально-навчальних умінь і навичок шляхом стимулювання навчально-пізнавальних інтересів молодших школярів
Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетним у початкових класах є виховні, загальноосвітні і розвивальні функції. Початкова школа покликана формувати загально-навчальні умінні і навички, які стануть основою для подальшого навчання дитини у середній і старшій школі. Успішне навчання учнів початкових класів значною мірою визначається рівнем оволодіння ними загально навчальними уміннями і навичками. Добре усвідомлює це вчитель початкових класів Юркечив Любов Богданівна, яка в основу своєї роботи поклала завдання формування загально-навчальних умінь і навичок шляхом стимулювання навчально-пізнавальних інтересів молодших школярів.
У реальній шкільній практиці навчально-пізнавальні інтереси проявляються в об'єктивних і суб'єктивних чинниках: успішне навчання з різних предметів та емоційно-вольової стани дітей на уроках (здивування, захоплення. Радість, розчарування).
З перших днів перебування дитини в школі вчителька створює необхідні умови формування та розвитку стійких позитивних інтересів дітей до навчання. Важливу роль у навчальній діяльності має вміння організувати своє робоче місце. Ці вміння сприяють вихованню акуратності, цілеспрямованості, внутрішній готовності до праці. Уже з першого класу вчителька привчає дітей тримати в порядку своє робоче місце, спочатку при допомозі вчителя, а потім самостійно, добираючи необхідне навчальне приладдя, додержуватись певної послідовності виконання роботи під керівництвом учителя.
Вже в 3 класі діти вміють користуватись словниками, лінійкою, трикутником, підручником, додатковою літературою, дидактичним роздатковим матеріалом.
Вчителька постійно нагадує, що навчання - це праця. По-новому стали учні дивитися на шкільне приладдя після бесіди:
Чи залишає вам тато косу вдома, коли іде косити? Чому ж дехто з вас забуває вдома лінійку, олівець, навіть зошит і книжку. А що було б, якби не вийшли на роботу лікарі, вчителі. Отже навчання -це та ж праця, нелегка праця. Зі шкільно парти починається лікар, учитель, шофер.
Любов Богданівна чудово усвідомлює, що байдужість до навчання пояснюється перш за все одноманітністю його форм, педагогічних засобів та методів навчання. Методичному та дидактичному забезпеченню уроків вчителька відводить головну роль в своїй роботі. Кожен наступний урок не дублює попередній, самі уроки насичені такими методами і формами організації навчання, які найкраще стимулюють навчально-пізнавальну діяльність учнів. Найчастіше вчителька практикує такі методи як дидактична гра, змагання, міні-дискусії, методи проблемно-пошукового характеру. Що ж до форм організації навчання. То перевагу надає індивідуальним та груповим. При вивченні теми “Іменник” на етапі закріплення вчителька виділяє що-уроку час для роботи зі словниками. Учні працюють в чотирьох міні-групах:
І група - виписує слова назви тварин, ІІ група - виписує слова назви кущів, ІІ група - виписує слова назви комах, ІV група - виписує слова назви квітів.
На наступних уроках ці ж групи працюють зі словниками, виписуючи назви річок, морів, озер, міст - власні іменники. Жоден урок не проходить без використання вчителем різного роду унаочнення і роздаткового матеріалу, які не аби як сприяють мотивації навчання. Під керівництвом учителя діти часто пишуть незвичайні ребусні, словникові диктанти.
Формуючи загально мовленнєві вміння і навички, працює над покращенням якості усного і писемного мовлення, вчить учнів порівнювати, класифікувати, узагальнювати мовні явища через різного виду мовленнєву діяльність.3 Для вироблення умінь орієнтуватися в умовах спілкування Любов Богданівна практикує різного роду завдання при роботі над текстом.
Завдання: Прочитай. Замінивши у кожному реченні одне слово на протилежне за значенням, склади опис похмурого літнього ранку.
Над даним завданням учні працюють в парах.
Для розвитку комунікативних умінь мовленнєву творчість дітей вчителька поєднує з ігровою. На уроці зв'язного мовлення учням пропонується наступні завдання:
відгадати за описом у віршованій формі назви птахів (горобчик, сорока, дятел, синичка);
скласти опис будь-якого птаха, щоб було зрозуміло, про кого йдеться
визначити, які це тексти.
Учні працюють в чотирьох міні-групах.
Важливим видом роботи у розвитку зв'язного мовлення учнів є редагування. Любов Богданівна добирає різного роду тексти і ставить наступні завдання: виправити деформований текст, придумати заголовок до тексту, з поданих слів склади речення. Склади і запиши прислів'я. Цікавим видом роботи на уроці є завдання “врятуймо планету “Мовляндію”. Учні заселяють планету іменниками, прикметниками та дієсловами, складають речення, чим прикрашають планету.Збагачення словникового запасу проводиться вчителькою і на інших уроках. При вивченні математики учні поповнюють словниковий запас математичними термінами, на уроках трудового навчання мовлення учнів поповнюється назвами інструментів, речовин, предметів, операцій.
У зв'язку з реформуванням школи перед вчителем стоїть завдання виховувати дитину, яка вміє спочатку самостійно вчитися, а потім самостійно та творчо працювати і жити. В школі учень повинне навчитися. В першу чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Допомагає в цьому технологічний підхід до навчання. Любов Богданівна практикує елементи навчання. Інтеграційна. Інтегровані уроки для дітей є дуже цікавими, бо на них вчителька формує в учнів вміння працювати творчо.
В 3 класі на інтегрованому уроці (природознавство + зв'язне мовлення)вчителька проводить творчу розминку у формі гри “Загублене слово”. Учні повинні знайти потрібне слово, дібрати риму і встановити у вірш.
Весна до нас спішить Про це струмок (дзвенить, дзюрчить, шумить, бринить, кричить) Як радо щодня і щоночі (шепоче, клекоче, буркоче, хлюпоче, дзюркоче, плюскоче).
Різного роду самостійні вправи (навчальні, тренувальні, перевірні) дають можливість вчителю виявити реальний рівень навчальних досягнень учнів. Класовод Любов Богданівна проводить індивідуальні самосійні роботи. Для цього використовує різного роду роздатковий матеріал, перфокарти з математики та рідної мови:
Учні зазвичай вставляють чистий листочок, вираховують приклади, чи вказують рід іменників і здають вчителю на перевірку. Результати виконання самостійних робіт вчителька перевіряє на тому ж уроці, помилки аналізує. Класовод традиційно враховує можливості кожного учня і практикує диференційовані самостійні завдання. Так при розв'язуванні задачі клас поділено на три групи:
Вчителька вдало врахувала різний рівень навчально-пізнавальної діяльності учнів шляхом диференціацію. На своїх уроках Любов Богданівна перевагу надає таким методам, які відповідають пізнавальним можливостям учнів, а саме:
Наочно-практичним і перевага мікро групових організацій навчання; ігровим методам; комунікативно-діалогічним.
Процес сприйняття нового матеріалу неможливий без таких мислитель них операцій як аналіз, синтез, порівняння, виділення суттєвих ознак, узагальнення. Для збудження думки учнів, розумової активності вчителька використовує запитання: “Що?, Як?, Чому?, Чому ти так думаєш?, Доведіть, що ці слова дійсно спільнокореневі?, Чому так, а не інакше?, Що станеться зі світом, коли люди втратять віру?”
Часто пропонує пізнавальні завдання, створює незвичні, нестандартні ситуації, викликає здивування, захоплення. При вивченні теми “Перевірка дій додаванням” учням пропонуються такі приклади:
19+31=50
50-19=31
50-31=19
“Що цікавого в цих приклада?” - запитує вчителька. Учні відповідають: “Якщо від суми відняти доданок, то одержимо другий”. Така самостійна пошукова робота учнів викликає в них уміння мислити, працювати, відчувати задоволення. На уроці рідної мови з теми “Спостереження за словотворчою ролюю префікса”. Учням пропонується таке завдання по варіантах:
Утворити нові слова І в (від слова летіти), ІІ в (від префікса пре). Після виконання роботи, діти зачитують нові слова і розмірковують над запитанням: “Для чого нам потрібні в мові префікси?” Учні відповідають “Щоб наша мова була багатою”.