Проблема зла в романі М.О.Булгакова “Майстер і Маргарита”
Мета:
- з'ясувати сутність проблеми зла в романі “Майстер і Маргарита” на основі порівняльного аналізу біблійного та соціального пластів твору;
- розвивати абстрактне та асоціативне мислення учнів, вміння здійснювати проблемний аналіз твору на основі порівняльного аналізу;
- формувати гуманістичні погляди на світ і людину, активну життєву позицію.
Обладнання: опорний конспект “Зло в романі М.О.Булгакова “Майстер і Маргарита”, грамзапис „Місячної сонати” Л. ван Бетховена, портрет письменника, ілюстрації до твору.
Тип уроку: урок вивчення художнього твору.
Зміст роботи:
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (Диференційовані завдання за рівнем навчальних досягнень учнів).
1. „Початковий” і “середній” рівень навчальних досягнень.
Анкета літературного героя.
Умова: використовуючи текст роману, дати відповіді на запитання анкет літературних героїв: Ієшуа Га-Ноцрі, Понтія Пілата, Майстра.
Ієшуа Га-Ноцрі.
- Ім'я ...
- Прізвисько ...
- Звідки родом ...
- Якої крові ...
- Де живеш постійно ...
- Рідні ...
- Чи знаєш грамоти ...
- Скільки знаєш мов ...
- Чого це ти весь час уживаєш слова “добрі люди”?...
- Що таке істина ...
- Найтяжча людська вада ...
- Погляд на державну владу ...
(Устами Понтія Пілата)
Понтій Пілат
- Ім'я ...
- Син ...
- Посада ...
- Місце служби ...
- Скількома мовами володіє? ...
- В чому ваша біда? ...
- Що ви думаєте про “добрих людей” і “царство істини”?
- Найтяжча людська вада ...
- Погляд на державну владу ...
Майстер
- Ім'я, прізвище ...
- За освітою ...
- Ви – письменник?
- Скількома мовами володієте?
- Місце проживання ...
- Понад усе ненависний вам ...
- Ви не зносите ...
- Влада – це ...
2. „Достатній рівень” навчальних досягнень.
а) Технологія „сенкан”.
Умова: скласти “сенкан” до слова “влада” з позицій: Ієшуа Га-Ноцрі, Понтія Пілата, Майстра.
ІВлада
єжорстока, лиховісна
шкерує, руйнує, забирає
у Вона – насильство над людьми
аЗло
П Влада
іпрекрасна, безмежна
лдозволяє, надає, підносить
аВона – найбільша людська спокуса
тВелич
МВлада
асвавільна, страшна
йдушить, знеособлює, вбиває
сВона – джерело страху, страждань
тСпрут
е
р
б) Технологія “Кола Вена”.
Умова: довести доречність запропонованих асоціацій – зло, велич, спрут – на підставі даної технології.
3. „Високий” рівень навчальних досягнень.
Учні, що досягли “високого” рівня навчальних досягнень представляють дослідження “Понтій Пілат на сторінках Євангелія від Луки і роману “Майстер і Маргарита” (випереджувальне завдання):
а) Огляд “ключових цитат”
Євангеліє від Луки
“Майстер і Маргарита”
1) І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його. І зачали оскаржати Його й говорити: “Ми ствердили, що цей ворохобить народ наш”... І Пилат сказав первосвященникам та до народу: “Я не знаходжу жодної провини в Цій Людині”.
2) Та кричали вони й говорили: “Розіпни Його!” Пилат же промовив: “Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже, я покараю його й відпущу”.
1) - То це ти підбурював зруйнувати камяницю храму народ?
- Я сказав, що впаде храм старої віри й утвориться новий храм істини.
У легкій голові прокуратора склалася формула: ігемон розглянув справу мандрівного філософа Ієшуа на прізвисько Га – Ноцрі, і складу злочину в ній не знайшов. Внаслідок
цього смертельний вирок Га–Ноцрі прокуратор не затверджує.
але
2) Слухай, Га–Ноцрі, ти коли–небудь казав що–небудь про великого кесаря?
Ти гадаєш нещасний, що римський прокуратор відпустить людину, яка казала те. Що казав ти?
... Я твоїх думок не поділяю.
Висновок:
Біблійний пласт роману “Майстер і Маргарита” в літературній критиці часто представляють як “Євангеліє від Булгакова”. Так, в художній дійсності, створеній уявою митця, образ Понтія Пілата отримав нове трактування: людина і влада. Проблема ця “вічна” для всіх часів. Доказом слугує “історія Майстра” - героя 30-х років ХХ століття: “Новітні терези вихитує зло? Ні!”
ІІІ. Формування нових знань і способів дій.
- Коментар до “крилатого виразу: “У зла – сто облич”.
- Проблемне запитання:
Чи знайшла ця думка підтвердження на сторінках роману “Майстер і Маргарита”? Учні здійснюють аналіз “ключових епізодів” твору, що слугують підтвердженням до цієї думки:
КЕ № 1: “Я твоїх думок не поділяю” – гл. 2 „Понтій Пілат”.
КЕ № 2: “І я вийшов у життя, тримаючи роман в руках, і тоді моє життя скінчилося” - гл. 13 “З'ява героя”.
КЕ № 3: “У половині січня, вночі, в тому ж самому пальті, але з обірваними ґудзиками, я тулився від холоду в своєму подвір'ї”.
КЕ № 4: “Людина з сюрпризом – Алоїзій Могарич”.
КЕ № 5: “Сонце схиляється, а смерті немає” - гл. 16 “Страта”.
Даний аналіз – своєрідна ілюстрація до опорного конспекту “Проблема зла в романі “Майстер і Маргарита”.Епіграфом до ЕК є слова: “Ніколи й нічого не просіть, ніколи й нічого, і особливо в тих, хто сильніший за вас”.
- Проблемне запитання:
Чому ці слова Воланда обрано епіграфом до опорного конспекту?
- Звучить грамзапис “Місячної сонати” Л. ван Бетховена. Учень виразно читає уривок з “Епілогу. “Простягається широка місячна дорога, і на цю дорогу піднімається чоловік у білому плащі з кривавим підбоєм і починає йти до місяця. Поруч з ним іде якийсь мовчазний молодий чоловік у роздертому хітоні та із спотвореним обличчям.
- Боги, боги, - каже ... той чоловік у плащі, - яка вульгарна страта. Але ти мені, будь ласка, скажи ... - адже її не було. Благаю, скажи, не було?
- Ну, звичайно, не було, - відповідає хрипким голосом супутник, - це тобі примарилось.
- І ти можеш заприсягнутись у цьому? - просить чоловік у плащі.
- Присягаюся, - відповідає супутник.
- Більше мені нічого не треба!
Висновок. Ось вона – сила каяття і сила прощення, дарована М.О.Булгаковим Понтію Пілату. Страждання душі, докори сумління, усвідомлення істини.
“Боягузтво – найтяжча людська вода – це катарсис, що його переживає герой. Катарсис – змістом якого стає слово “Вільний!”. Бо нова істина – ЛЮБОВ, що є сильнішою за смерть.
Майстер.
Я створив роман,
А всі думали, що це обман.
Щ не було Понтія Пілата,
І Ієшуа не було страти,
Що не твердив він такі слова:
“Так, мені відкрилась істина нова:
Возлюби ти ближнього, як самого себе!
Це тебе до Бога приведе.
І скажу вам без вагання:
Твір писати цей допомогло кохання.
Маргарита! - ось її ім'я.
Це вона мене спасла від небуття,
Промовляючи: “Тебе я буду берегти
Від людей і від біди.
В вічнім нашім домі будем я і ти,
І роман, що житиме віки!”
Маргарита
Я – Маргарита,
Що в перекладі - “перлина”.
І як вона коштовна, так і я єдина.
Це він сказав, коли зустрілись ми весною,
Йдучи знайомою всім вам Тверською.
Так, в день оцей одне ми зрозуміли,
Що почуття ці понад наші сили!
Вони зовуться “вічнеє кохання” -
Для багатьох це тільки мрія і сумне бажання.
Мені судилось викликати долю на двобій,
Щоб захистити світ моїх надій.
Я стала відьмою, я Воланду служила,
Бо Майстра я спасти хотіла
Від суєти земної назавжди,
Щоб тишу в “вічнім домі” слухати завжди,
І знати: він і я – це заслужили!
Так сказав Ієшуа.
IV. Підсумок
Філософи стверджують, що закон єдності і боротьби протилежностей – це рушійна сила будь-якого розвитку. Мудрий Воланд підтвердив це “Що би робило твоє добро, якби не існувало зла, і як би виглядала земля, коли би з неї зникли тіні. Адже тіні утворюються від предметів і людей... Чи не хочеш ти обідрати всю земну кулю, знісши з неї геть усі дерева і все живе через твою фантазію насолоджуватися голим світлом? Та в силах людини зменшити зло на землі”.
V. Д/з: “Фантастичний пласт твору: проблема зла”.