Місце класного керівника у вихованні учнів

Щоб відповісти на запитання, яке місце відводиться класному керівнику в системі виховання учнів, передусім слід з’ясувати фактори, що формують сучасну дитину.

Відомо, що спеціалізація особистості здійснюється в результаті, як стихійного впливу з боку соціального середовища, так і цілеспрямованих впливів з боку спірально створених державних і громадських інститутів.

При цьому, якщо один із впливів – залежно від віку дитини – стає вагомішим, то другий, наприклад, відсувається на задній план, - третій, набуває постійного характеру. Скажімо, домашнє середовище найбільш впливає в дошкільному віці. У молодшому шкільному віці сім’я залишаючись могутнім фактором виховання, поступається перед школою. Провідною, як стверджують психологи, стає навчальна діяльність, а найбільшого авторитету у формуванні цілісних орієнтацій набуває думка вчителя.

Різка зміна орієнтирів у соціальній ситуації розвитку дітей починається з молодшого шкільного віку.

Для підлітка переважного значення набуває ставлення до нього товаришів і їхня моральна оцінка всього, що відбувається в світі. Хлопчики й дівчатка в цьому віці з цікавістю приглядаються один до одного, порівнюють, намагаючись відповісти на життєво важливі для них запитання: “Який я?”, “Хто я?”, “Чи не гірший за інших?”. Дуже болісною стає підозра: “Чи не поступаюсь я в чомусь друзям?” якщо так, якщо так, то це сприймається, як трагедія, виникає потреба самоствердження, самореалізації, які за несприятливих умов гострих конфліктних, а не рідко й антисоціальних форм. Через це один з найважливіших педагогічних завдань, які реалізують досвідчені педагоги, є розгортання різноманітних видів діяльності, де б кожен зміг розкрити себе з кращого боку, заслужити повагу товаришів.

Форми планування діяльності класного керівника

Умови життя та виховання одного-двох учнів, доцільно відобразити в плані.

Наведену структуру плану не слід розглядати як обов’язкову, вона орієнтовна. Виходячи з неї, кожен класний керівник планує свою роботу з урахуванням конкретних умов виховання.

Структура плану повинна бути рухливою. Поточні події та зміни в житті класу нерідко вимагають внесення в план корективів з урахуванням нових завдань, нових умов виховання. Не можна заздалегідь передбачити всі події, що можуть статися в нашій країні, зміни, які відбудуться в класному колективі, у поведінці окремих учнів. Тому в плані виховної роботи класного керівника можливі й припустимі доповнення й уточнення. Треба прагнути до того, щоб план не сковував ініціативу, а давав змогу творчо підійти до організації виховної роботи в класі.

Слід мати на увазі, що виховання – це процес динамічний. Не завжди можна передбачити, в якому напрямі він розвиватиметься і який вплив справить на учнів. Тому в план можна вносити корективи, доповнення. Класному керівникові нерідко дозволяється імпровізувати. Про те загальний напрям і систему виховної роботи можна і треба передбачати. План класного керівника дуже індивідуальний. Він, як правило, відображає педагогічне кредо кожного вихователя, стиль його роботи, його майстерності.

План класного керівника не самоціль, а засіб підвищення якості його виховної роботи. Тому форма його повинна бути гнучкою, рухливою, такою, що враховує конкретні умови організації виховної роботи в класі. Не слід захоплюватись громіздким планом з великою кількістю розділів. Треба включати до плану лише ті заходи, які висуває життя і які можна успішно виконати. Зрозуміло, вони повинні бути не випадковими, а органічними ланками в системі виховної роботи.

У шкільній практиці плани класних керівників складають по різному і мають різну структуру. Це цілком виправдано, бо умови роботи в різних класах неоднакові.

Неабияке значення має педагогічна підготовка, досвід та індивідуальні особливості класного керівника. Початкуючий класний керівник складає, як правило, розгорнутий план, а досвідчений педагог може обмежитися стислим. Проте в усіх випадках і в усіх класних керівників план виховної роботи повинен відображати основний зміст і напрям їхньої виховної діяльності, перспективи розвитку класного колективу.

Іноді класні керівники виділяють у плані окремий розділ, де передбачається вивчення учнів. Проте, здебільшого це відбувається в процесі повсякденної виховної діяльності. Лише тоді, коли класний керівник має намір протягом тривалого часу вивчати учнів.

Сім’я і класний керівник

Необхідною умовою правильного виховання дітей є тісний контакт між сім’єю і школою, взаєморозуміння і взаємоповага між учителями і батьками. Якщо батьки поважають школу і прислухаються до порад учителів зокрема класного керівника, підносять в очах дітей авторитет школи й вчителів, діти краще вчаться старанно виконують свої шкільні обов’язки. Таких дітей легше виховувати і батькам, і школі.Одним із засобів зв’язку з школою, класним керівником є щотижневий перегляд і підписування батьками щоденників школярів. Батьки зобов’язані цікавитись поточними оцінками і зауваженнями, які заносяться вчителями чи класним керівником до щоденників. За встановлено практикою в житті шкіл батьки щотижня переглядають щоденники дітей і підписують їх, щоб бути в курсі та своєчасно реагувати на кожне незадовільну оцінку і на кожне зауваження вчителя.

Але знати про діяльність дітей у школі лише по щоденниках зовсім недостатньо. В щоденнику зазначають лише поточні оцінки і окремі зауваження. Багатогранне життя дітей у школі не може відбивати щоденник. Часто буває так, що оцінки в щоденниках не відповідають дійсності. Підписування щоденника – це лише одна сторона важливої справи контролю за навчальною діяльністю дітей. Діти проводять у школі 4-6 годин у напруженій праці. Праця в колективі ставить дітей у складні взаємини з товаришами і вчителями. У цих взаєминах виявляються внутрішні якості дітей, їх старанність, правдивість,, уміння жити в колективі, ділитися з товаришами, відповідати за доручену справу