Формування в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду на уроках природознавства
Слід навчити дітей користуватися набутими знаннями для правильної оцінки подій, фактів навколишньої дійсно¬сті. «...Матеріалістичний світогляд означає просто розу¬міння природи такою, яка вона є, без усяких сторонніх додатків» — писав Ф. Енгельс у «Діалектиці природи».
Формування в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду на уроках природознавства передбачає: 1) на¬вчання учнів сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебу¬вають у взаємозв'язку і взаємообумовлені; 2) навчання учнів розглядати природу не в стані спокою і нерухомо¬сті, а в стані безперервного руху і розвитку; 3) систематичне закріплення у свідомості учнів поняття про мате¬ріальність предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.
Для формування матеріалістичного світогляду учнів необхідні такі умови: 1) добір найважливішого щодо виховання наукового світогляду фактичного матеріалу в межах курсу природознавства; 2) застосування різнома¬нітних методів і прийомів, що спрямовують пізнання учнів на розуміння взаємозв'язку в природі та розкриття при-чинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами в їхньому розвитку; 3) створення таких ситуацій, коли в ді¬тей виникає інтерес до явищ природи, викликається емо¬ційне ставлення до природи; 4) врахування індивідуальних особливостей учнів, їхнього життєвого досвіду; 5) систе¬матичне залучення учнів до участі в суспільно корисній праці, на основі чого в них розвивається ініціатива, виникає творче ставлення до завдань учителя, формуються переконання в здатності людини пізнавати природу.
Під час проведення спостережень у природі, вивчення властивостей природних тіл (води, нафти, кам'яного вугіл¬ля, торфу та ін.) і постановки дослідів учні пересвідчу¬ються в матеріальності всіх природних об'єктів, в тому, що вони існують об'єктивно: перебувають у певному стані, мають масу, колір, запах, займають місце, змінюються.
Вивчаючи явища і предмети природи, слід обов'язково показувати їх взаємозв'язки. Наприклад, рослини по¬в'язані з неживою природою: вони живляться за рахунок неживої природи, для свого життя потребують воду, світ¬ло, тепло, повітря, в той же час їхній ріст і розвиток зале¬жать і від інших рослин (наприклад, бур'янів), тварин, діяльності людини. Або інший приклад: життя на Землі залежить від Сонця. Про існування цього зв'язку учитель нагадує, коли пояснює причину зміни «день — ніч», коли учні під час спостережень виявляють характерні особли¬вості кожної пори року або вивчають розділ «Різнома¬нітність природи нашої Батьківщини».
Щоб навчити учнів самостійно розкривати існуючі в природі зв'язки, наприклад між окремими складовими елементами погоди, погодою і поведінкою тварин, доцільно запропонувати дітям перевірити достовірність народних прикмет і пояснити їх. Якщо учні не раз пересвідчаться в істинності того або іншого наукового положення, воно стане їхнім власним переконанням, і вони будуть його від¬стоювати.
Ідея безперервності руху і зміни в природі розкриває¬ться учителем у процесі вивчення всього курсу природо¬знавства, наприклад: вода переходить з одного стану в інший; рослини і тварини розвиваються; яри утворюються внаслідок дії води, вітру; гори руйнуються; торф і кам'яне вугілля утворилися з відмерлих рослин та ін.
Як зазначав К. П. Ягодовський, діалектико-матеріалістичне розуміння природи не приходить відразу. Як і все інше, воно розвивається, виховується, і ми повинні керу¬вати цим процесом. Звичайно, розуміти діалектику при¬роди навіть в елементарному вигляді можуть учні старших класів. Але підготовка до цього повинна розпочинатися з перших днів приходу дітей до школи.
Організовуючи спостереження дітей у природі, слід по¬яснити їм причини утворення опадів та деяких явищ при¬роди. Краще усвідомити матеріал допоможуть досліди. Так, утворення дощу можна продемонструвати за допомогою такого досліду: вчитель підігріває колбу з водою, три¬маючи над нею посудину, наприклад, блюдце з сумішшю снігу і солі. Піднімаючись вгору і охолоджуючись від зіткнення з блюдцем, пара перетворюється на краплини води: починає капати «дощ». Веселку теж можна відтво¬рити у досліді. Для цього треба, ставши проти сонця, розбризкувати воду за допомогою пульверизатора. Діти побачать у дрібнесеньких краплинах води кольорову гаму веселки. Учитель розповідає, що у минулому церковники пояснювали появу райдуги як особливий «знак божий».
У зв'язку із спостереженням можна ознайомити учнів із науковими дослідженнями в галузі метеорології, пока¬зати роль космічних супутників у прогнозуванні погоди. Дати завдання перевірити народні прикмети поліпшення чи погіршення погоди, що грунтуються на тривалих спосте¬реженнях людей над закономірностями природи, водночас показати безпідставність марновірств. У цій роботі вчи¬телю стане в пригоді книга Ю. Дмитрієва «Чому вірити, що перевірити?».Розповіді про видатні досягнення радянського народу в освоєнні космосу допомагають дітям усвідомити, що люд¬ство успішно проникає в таємниці Всесвіту. «Побачити» Землю з космосу дітям допоможе ознайомлення з уривками з книг космонавтів. Так, при вивченні теми «Гори¬зонт» у IV класі можна зачитати уривок із книги Берего¬вого Г. Т. «Космос — землянам»: «...чітко видимі лінія горизонту і лінія розриву хмарності. Атмосфера на гори¬зонті біля поверхні Землі яскраво-червона. Вище вона переходить у жовто-гарячу, темно-синю, потім — світло-синю з плавним переходом у фіолетовий колір, а потім у чорний космос із міріадами яскраво освітлених, немиготли¬вих зірок».
При вивченні корисних копалин слід пояснити, як вони утворилися, розповісти дітям, що мох сфагнум, з якого утворився торф, убиває мікробу.
Вивчаючи свійських тварин і культурні рослини, слід порівняти їх з їхніми дикими предками і підвести дітей до висновку, що людина своєю працею змінила природу тварин і рослин, вивела велику кількість продуктивних порід і сортів. Організовуючи роботу по вирощуванню сільськогосподарських рослин, треба включити елементи дослідництва, що забезпечить застосування знань учнів у їх практичній діяльності.