Єдність естетичного та трудового виховання у процесі навчання писанкарству дітей.
У джерела народної творчості, зокрема у писанкове мистецтво, його творці вкладали життєву мудрість, народне розуміння краси, щедрість художнього обдарування, безпосередність сприйняття оточуючого світу. Це той багаж, творче засвоєння якого забезпечує успішний розвиток народного мистецтва - справді здорового, розрахованого на довговічність життя.
Правдивість старої легенди доводить: наш народ доти буде процвітати, допоки українські жінки писатимуть писанки. Мистецтву писанки, як і вишивки вчаться з дитинства. Саме тому заняття з писанкарства можуть бути впроваджені в практику школи з початкових класів.
Ознайомлення з таким видом народних художніх ремесел, як писанкарство починається з порівняння і зіставлення його з іншими видами ( вишивання, ткацтво, килимарство, різьба по дереву, гончарство) які сягають своїм корінням у глибину віків і характеризують духовний світ стародавнього й сучасного населення України. Наприклад, специфіка орнаментальних композицій на писанці та у вишивці зумовлена, насамперед, характером предмета, матеріалу, форми, техніки та способу виконання.
За допомогою зіставлення і порівняння визначено місце писанки в системі інших видів мистецтва і зроблено висновок, що вона є виявом мініатюрного живопису.
Сьогодні відновлення і збереження місцевих традицій народних художніх ремесел являє собою велику проблему, яку необхідно розв'язувати в комплексі , підключивши в першу чергу заклади народної освіти. Тому надзвичайно важливо використовувати уроки трудового навчання у початкових класах для опанування учнями різних традиційних видів художньої обробки матеріалів, виготовлення ними суспільне корисних художньо-ужиткових виробів.
Дослідження з педагогічної психології тісно взаємопов'язані з загальною й дитячою психологією, що представляє собою важливі умови для побудови науково обґрунтованої системи навчання, особливого виду народного мистецтва - писанкарства. Розробка цілей, змісту, принципів, методів і організації навчання та виховання відбувається з опорою на навчання - дидактику ( від неудосконалених форм до більш удосконалених, від простих вправ до більш складних завдань) і теорію виховання.
КОНСПЕКТ УРОКУ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Тема. Оздоблення яйця мозаїкою з бісеру.
Мета. Ознайомити учнів з поняттям “мозаїка”. Розповісти про звичаї та обряди святкування Великодня, навчити оздоблювати яйце мозаїкою з бісеру, гармонійно підбирати кольори, розвивати уяву, фантазію, виховувати старанність, акуратність, любов і повагу до праці, до народних традицій.
Обладнання: дерев’яне яйце, бісер, олівець, мисочки для бісеру, пластилін, рушник, кошик з писанками.
Хід уроку
І.Організаційна частина
а) підготовка робочих місць учнів (на перерві)
б) організація учнів до роботи.
-Добрий день! В добрий час.
Рада, діти, бачить вас.
Ви почули всі дзвінок?
Він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався,
На перерві постарався.
Зараз сядуть лиш дівчата,
А за ними – і хлоп’ята.
-Сядьте всі рівненько і дуже уважно мене слухайте.
ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
-Великий день нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить
Христос воскрес!
-Діти, чи знаєте ви, про який великий день це віршик?
-А чому цей день так називають?
-Як у нас святкують Великдень?
-А хто найголовніший у великодньому кошику? (писанка).
-А чи знаєте ви, як роблять писанки?
(Вчитель кладе на застелений вишитим рушником стіл кошик з писанками, крашанками, яйцями, оздобленими бісером).
-Сьогодні ми навчимося оздоблювати яйце дуже цікавим способом – мозаїкою з бісеру.
(на дошці – “Словничок-помічничок”)
-Прочитаємо всі разом
Мозаїка – викладання зображення дрібними частинками матеріалу: кусочками скла, керамічної плитки, пластмаси, камінцями, кусочками паперу. Насінням, соломкою, бісером.
ІІІ. Виклад нового матеріалу
1.Розповідь учителя.
Без писанки не обходиться жоден Великдень. Як символ христового Воскресіння. Її освячують в церкві разом із Паскою. Ставлять на святковому столі. Як найдорожчу пам’ятку брали з собою писанку українці, вирушаючи в далекі краї. Так наша писанка стала відома в цьому світі. В Канаді навіть є пам’ятник писанці, а в нашому місті Коломиї – музей писанки.
Писанка – найкращий подарунок рідним до Великодніх свят. Ось вирішила своїми руками зробити писанки для рідних.
2.Слухання вірша.
Гарна писанка у мене
Мабуть, кращої нема
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала –
Зіпсувала 5 яєць
Та як шосте закінчила
Тато мовив: “Молодець!”
Я цю писанку, напевно,
Для Іванка залишу
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.Звичай фарбувати яйця – дуже давній, спочатку яйце фарбували в один колір (тепер їх називають галунками, крашанками) і потім люди навчилися малювати на них різний орнамент. Так виникла писанка.
В наш час яйце не тільки розфарбовують, а й оздоблюють різними способами: аплікацією з паперу, з тканини, з соломки, мозаїкою з бісеру (демонстрація зразків). Це дуже цікаві техніки, сьогодні ми опануємо одну з них.
ІV. Демонстрація та аналіз зразка виробу.
1.Показа готового зразка.
-У мене в руках – готове оздоблене яйце. Уважно розгляньте його.
2.Аналіз виробу.
-З допомогою чого, бісер прикріплено до яйця? (пластиліну).
-Як прикріплюємо бісер? (дірочкою догори)
-Які кольори я використала для зразка?
V. Попереднє планування технологічного процесу.
-Діти, а тепер погляньте на дошку. Перед вами план виконання роботи. Давайте разом прочитаємо його.
1.Наносимо на поверхню яйця тонкий шар пластиліну.
2.Простим олівцем на пластилін наносимо контури орнаменту.
VІІ. Інструктаж по виконанню технологічних операцій.
-А зараз ще раз уважно послухайте, як виготовити таке Великоднє диво.
Спочатку беремо пластилін темного кольору (чорний, коричневий) і добре розминаємо його в руках. Беремо дерев’яне яйце, наносимо на нього тонкий шар пластиліну, акуратно розгладжуємо поверхню. Беремо тонко заструганий простий олівець і наносимо контури орнаменту. Орнамент може бути різноманітний: рослинний (квіти, гілочки верби), геометричний, тваринний, (найкраще птахи), або щось інше – що підкаже вам фантазія.
Щоб працювати було легше, нам потрібно... А що саме потрібно, ви дізнаєтесь, коли розгадаєте запис на дошці.
У цих словах букви помінялись місцями. Допоможіть їм повернутись на місце.
Ярпокдо ан ообумочр лсіто.
Правильно, перш за все нам необхідний порядок на робочому столі. А щоб на наших столах був порядок, бісер різних кольорів ми розкладемо окремо в мисочки, щоб він завжди був під руками і не розкочувався по парті, кольори підбираємо так, щоб орнамент чітко виділявся на фоні Спочатку викладаємо контури орнаменту. Беремо бісеринку, кладемо на проведену олівцем лінію і трошки притискуємо, щоб вона добре закріпилася. Коли контури викладені, заповнюємо середину орнаменту. Залишилося викласти фон і робота завершена.
VІІ. Самостійна практична робота учнів.
1.Інструктаж по техніці безпеки.
-Під час роботи з бісером будьте обережні, щоб намистинки не потрапили у ніс.
2.Використання технологічних операцій учнями.
3.Інструктаж поточний.
4.Фізкультхвилинка.
-А зараз всі встанемо. Давайте пригадаємо веснянку, яку ми вчили на уроці музики.
(спів з рухами).
Всі веснянку співаймо.
Весну-красну вітаймо.
Співаймо, співаймо,
Весну красну вітаймо.
Вийдем, вийдем на горбок,
Заспіваєм гаївок.
Що весна вже воскресла,
Нам Великдень принесла.
Воскресла, воскресла,
Нам Великдень принесла.
5.Контроль за дотриманням техніки безпеки.
VІІІ. Підсумок уроку.
1.Виставка учнівських робіт.
2.Аналіз та оцінка робіт.
-Ви всі дуже добре впоралися з роботою, А кому ви подаруєте свої вироби?
3.Прибирання робочих місць.
КОНСПЕКТ УРОКУ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Тема. Виготовлення нетрадиційної крапанки.
Мета. Навчити виготовляти нетрадиційну крапанку, ознайомити з особливостями святкування Великодня в нашій місцевості, з легендами і повір’ями, пов’язаними з цим святом і з писанками: розвивати естетичні смаки, виховувати шанобливе ставлення до народних звичаїв, а також акуратність, сторонність, любов до праці.
Обладнання: яйце, пофарбоване в один колір, голка або шпилька, відходи телеграфної стрічки: зразки робіт, клей ПВА.
Хід уроку.
І.Організаційна частина
а) підготовка робочих місць учнів;
б) організація класу до роботи.
Щоб урок пройшов немарно,
треба сісти рівно, гарно.
Зараз сядуть лиш дівчата,
а за ними – і хлоп’ята.
- Сідайте рівненько і дуже уважно слухайте, нас чекає надзвичайно цікава робота. А ще до нас хтось завітам в гості. А хто – зараз дізнаємось.
ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
1.Інсценізація фрагменту казки “Курочка Ряба”.
(Для цього готуємо наперед дітей, можна запросити старшу жінку, яка вміє виготовляти писанки).
Іде бабуся, тримає в руках шкаралупку від яйця і плаче.
Баба. Ой, горе мені, горе! Що ця довгохвоста мишка народила.
Курочка. Що сталося, бабцю? Чого плачеш?
Баба. Як же мені не плакати? Поклала я яєчко, що ти знесла, на поличку. Бігла мишка, хвостиком зачепила, яєчко впало і розбилось. А я хотіла на свята писанку розмалювати.
Курочка. Не плач, бабусю. Я знаю, що треба робити. Давай попросимо діток, нехай нам допоможуть.
Баба. А де ж ті дітки?
Курочка. Ось, сидять, і готові нам допомогти.
Баба. А чи ж зуміють? Вони такі маленькі.
Вчитель. Вони хоч і маленькі, та ручки в них умілі. Сідайте та попрацюємо разом.
(до дітей) – А чи знаєте ви, до якого свята виготовляють писанки? (до Великодніх свят).2.Розгадування ребуса.
-Діти, ви певно знаєте, що яйце не тільки розфарбовують, а й оздоблюють різними способами. А про те, як ми будемо оздоблювати великоднє яєчко, ви дізнаєтесь коли розгадаєте ребус.
-Правильно, ми виготовимо крапанку.
3.Словнчок-помічничок (на дошці).
Крапанка – яйце, зафарбоване в один колір з орнаментом з білих (або іншого кольору) цяточок.
ІІІ. Виклад нового матеріалу.
- Розповідь учителя (з демонструванням зразків).
Крапанка, як і писанка, виникла давно. Традиційну крапанку роблять так: якщо цяточки повинні бути білі, то на білому яйці легенько наводимо контури орнаментом, а по цих контурах виском робимо маленькі цяточки; занурюємо яйце в фарбу (червону, коричневу або зелену). Можна надати цяточкам легенького світлого відтінку. Для цього яйце спочатку зафарбовуємо в жовтий чи оранжевий, колір. По цьому фоні робимо воском цяточки, тоді занурюємо в темну фарбу. Коли крапанка готова, обтираємо віск. Виходять чорна крапанка. А ми будемо робити її іншим способом, а яким – дізнаєтесь згодом, бо бабуся ще хоче розповісти нам щось цікаве.
2.Розповідь бабусі.
-Діти, а чи знаєте ви, для чого взагалі роблять писанки?
Ще моя мама розповідала мені таку легенду.
Доля світу залежить від того скільки писанок кожного року пишеться. Доки люди пишуть писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай зникне, тоді зло у вигляді страшного диявола звільниться з залізних пут і знищить світ. Цей диявол живе під землею, прикутий до скелі ланцюгами. Щороку він посилює своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули чи пишуться ще писанки і скільки їх зроблено Коли багато, то залізні пута ще більше стискають диявола і він втрачає силу, бо краса і людська любов перемагають найбільше зло.
Отож, і ми з вами сьогодні докладемо зусиль, щоб зло не могло вирватись на землю, і виготовимо один з різновидів писанки – крапанку.
ІV. Демонстрація та аналіз зразка виробу.
1.Показ готового зразка.
-У моїх руках – готова крапанка. Уважно розгляньте її.
2.Аналіз виробу.
-В який колір зафарбоване яйце?
-Який орнамент викладено білими кружечками?
V. Попереднє планування технологічного процесу.
-Діти, а зараз погляньте на дошку. Давайте разом прочитаємо план нашої роботи.
1.Нанесення на зафарбоване яйце простим олівцем контурів орнаменту.
2.Поступове нанесення на лінії орнаменту клею ПВА.
3.Викладання орнаменту кружечками.
VІ. Інструктаж по виконаю технологічних операцій.
1.Розповідь учителя.
- Ви мали завдання - за допомогою відвару з лушпиння цибулі зафарбувати яйце в один колір.
У вас на столах є такої маленькі паперові кружечки (відходи з телеграфної стрічки), за допомогою яких ми й виготовимо нашу крапанку. Виготовляти її таким способом легше, ніж воском.
Спочатку на зафарбоване яйце олівцем легенько наносимо орнамент. Він може бути геометричний (кружечки, ромбики, трикутники, квадратики), рослинний (квіточки, гілочки, верба(, тваринний (коник, олень, пташка) чи інший.
Тепер беремо клей ПВА, за допомогою. Сірничка чи шпильки наносимо його по лініях орнаменту (не на весь, а на частинку, щоб не встиг висохнути).
Тоді голкою чи гострим кінцем шпильки ледь намочивши її у клей, беремо кружечки і викладаємо ними орнамент. Коли робота закінчена, треба почекати деякий час, щоб увесь клей висох. Крапанка готова.
VІІ. Самостійна практична робота учнів.
1.Інструктаж по техніці безпеки.
- Давайте пригадаємо правила безпечної праці з голкою.
2.Виконання технологічних операцій учнями.
3.Інструктаж поточний.
4.Фізкультхвилинка.
5.Контроль за дотриманням техніки безпеки.
VІІІ. Підсумок уроку.
1.Виставка учнівських робіт.
2.Аналіз та оцінка робіт.
-Ви всі чудово впоралися з завданням. Давайте на закінчення послухаємо віршик (один з учнів читає вірш).
-Крутися, писаночко наша, як крутиться уся земля. Схиляюсь низько з “Отченашем”. І сходять сонечко здаля.
Красу свою, земля являє:
І квітку, й писанку, і луг...
“Христос Воскрес!”
Я привітаюсь,
Щоб інший радість теж відчув.