Етапи педагогічного дослідження

Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'ясува¬ти його вихідні положення, а саме: актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження.

Проблема дослідження в широкому значенні — складне теоретич¬не або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення.

Проблема має бути відображена насамперед у темі до¬слідження.

Об'єкт дослідження — частина об'єктивної реальності, яка на цьо¬му етапі стає предметом практичної й теоретичної діяльності лю¬дини як соціальної істоти (суб'єкта).

Об'єктами педагогічних досліджень можуть бути діяль¬ність педагогів, учнів, педагогічні стосунки між суб'єктом і об'єктом навчально-виховної роботи, особистістю та ко¬лективом, між вихованням і самовихованням, організація пізнавальної діяльності учнів, навчально-виховний процес тощо.

Предмет дослідження — зафіксовані в досвіді, включені в процес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини дослід¬жуваного об'єкта з певною метою за даних умов. Предмет дослідження вужче поняття, ніж об'єкт до¬слідження. Об'єктами, наприклад, можуть бути методи виховання, а предметом — тільки одна група цих методів, наприклад, методи стимулювання виховання.

Мета дослідження — ціль, яку поставив перед собою дослідник. Формулюючи мету дослідження, дослідник з'ясовує, який результат передбачає отримати і яким він має бути. Гіпотеза дослідження — наукове передбачення його результатів. Вона повинна формулюватися так, щоб з цього форму¬лювання проглядалися положення, які потребують пере¬вірки у процесі дослідження.

Завдання дослідження — його конкретизована мета. Завдання дослідження: а) вирішення певних теоретич¬них питань, що є загальною проблемою (наприклад, з'ясу¬вання сутності дидактичного явища, вдосконалення його визначення, дослідження ознак); б) експериментальне вив¬чення практики вирішення проблеми, виявлення її типо¬вого стану, типових недоліків, їх причин, типових рис пе¬редового досвіду та ін.; в) обґрунтування системи заходів, необхідних для вирішення поставленого завдання; г) ек¬спериментальна перевірка пропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності; ґ) вироб¬лення методичних рекомендацій для тих, хто використо¬вуватиме результати дослідження на практиці.

Нижче наведено приклад формулювання вихідних по¬ложень конкретного педагогічного дослідження.

Реформування діяльності виховно-трудових колоній відповідно до міжнародних норм виконання покарання по¬требує підвищення ефективності процесу морального пе¬ревиховання неповнолітніх засуджених, зведення до міні¬муму рецедиву після відбуття ними покарання. Цим ви¬значається актуальність проблеми дослідження.

Оскільки головною причиною повторної злочинності не¬повнолітніх є їх моральна невихованість, постає потреба посилення морального виховання неповнолітніх засуджених під час відбуття ними покарання. Звідси формулювання те¬ми дослідження: «Особливості морального виховання не¬повнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях».

Об'єктом дослідження є процес морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій колонії. Предмет дослідження — оптимізація змісту, форм, мето¬дів і засобів морального виховання неповнолітніх засудже¬них. Мета дослідження — розробити, теоретично обґрун¬тувати і експериментальне перевірити оптимальний зміст, найефективніші форми, методи й засоби морального вихо¬вання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій коло¬нії. Гіпотеза дослідження — підвищенню ефективності мо¬рального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій колонії сприяє така його організація, яка пере¬дбачає: відповідність змісту, форм, методів і засобів цієї роботи специфічним особливостям особистості даної кате¬горії неповнолітніх; урахування режимних умов їх утри¬мання; систематичні контакти вихованців з батьками, представниками громадськості, яким притаманні високі моральні якості; організацію життя й діяльності неповно¬літніх згідно з нормами моралі та права. Завдання дослід¬ження — проаналізувати стан педагогічної теорії та прак¬тики морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях; виявити моральні особливо¬сті неповнолітніх засуджених і встановити типові трудно¬щі в їх моральному перевихованні; визначити специфіку змісту морального виховання неповнолітніх засуджених відповідно до їх індивідуальних особливостей; виявити умови підвищення виховної ефективності провідних засо¬бів перевиховання в процесі морального виховання непов¬нолітніх засуджених і шляхи їх реалізації; визначити критерії рівня морального виправлення неповнолітнього засудженого; розробити методичні рекомендації для вчи¬телів щодо використання навчальних предметів у мораль¬ному вихованні неповнолітніх засуджених.

Організовуючи дослідження конкретної педагогічної проблеми, дотримуються певної послідовності, а саме:

1. Визначення проблеми дослідження, яка має акту¬альне, життєве значення.

2. Ґрунтовне, всебічне і глибоке вивчення встановле¬них наукою фактів, положень, висновків.Під час вивчення літературних джерел з'ясовують го¬ловну ідею, позицію автора та особливості наукового до¬робку з досліджуваної проблеми. Важливо також просте¬жити причину та логіку полеміки автора з іншими дослід¬никами, особливості його аргументації, виробити власну думку щодо його позиції. Аналіз проблеми, яка не знайш¬ла відображення в його праці, допоможе чіткіше сформу¬лювати завдання щодо глибшого вивчення проблеми.

3. Вивчення шкільної практики.

У процесі аналізу літератури про досвід школи слід з'ясувати: що у вирішенні цієї проблеми вчитель здійснює найуспішніше, з якими труднощами він стикається; типо¬ві недоліки в його роботі з цього питання, головні причи¬ни труднощів і недоліків. Важливо знати, чи досягає вчи¬тель успіхів у роботі, раціонально витрачаючи час, чи во¬ни пов'язані з перевантаженням його роботою в якомусь одному напрямі на шкоду іншим.

4. Формулювання гіпотези, тобто наукового припущен¬ня, ймовірного висновку з дослідження.

5. Здійснення експериментальної роботи.

6. Вивчення передового досвіду.

7. Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою.

8. Узагальнення результатів дослідження, формулю¬вання наукових висновків, доведення або спростування гі¬потези.

9. Оформлення результатів дослідження, їх упрова¬дження в життя.

Процес і результати науково-педагогічного досліджен¬ня фіксуються багатьма способами. Для цього вироблено певні типи документації: анкети, плани спостереження, здійснення педагогічних експериментів, втілення резуль¬татів дослідження в практику, магнітофонні записи, фо¬токартки, кінострічки; протоколи обговорення уроків, ви¬ховних заходів та ін.; конспекти опрацьованої літератури, архівних матеріалів; описи досвіду роботи шкіл та інших виховних закладів; статистичні дані, математичні обчис¬лення.