Формування творчої толерантної особистості майбутнього педагога шляхом використання інтерактивних технологій

Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів, нових рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники” [1, 93].

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною. Але від творчості залежить науково – технічний прогрес і створення нового. Навіть у школі можна впевнитись у зростанні інтересу до креативності: за новою 12 бальною системою оцінювання найвищі бали отримують учні тоді, коли виявляють творчість. Але ж відомо, що творчий учень є дзеркальним відображенням творчого вчителя. Тому проблема розвитку у студентів педагогічної творчості належить до актуальних проблем сучасної освіти.

Слід зазначити, що проблемі формування творчості приділяли багато уваги в своїх наукових працях і публікаціях такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як: А. Маслоу, Ф. Осборн, Г. Буш, Я. О. Пономарьов, О. О. Мелік – Пашаев, О. М. Половинкін, В. О. Моляко, А. Й. Капська та багато інших. Але, на жаль, мало висвітлені аспекти розвитку творчості шляхом використання інтерактивних технологій в навчально – виховному процесі, а також важливість толерантних взаємин між студентами та викладачами для організації ефективної взаємодії у групі.

Мета даної статті: виявлення закономірностей розвитку творчості майбутніх вчителів, дослідження впливу інтерактивних технологій на цей процес.

Творча самореалізація становить основну якість, невід’ємну характеристику психічно здорової людини. Так, за А. Маслоу, „психічно здорова людина – це щаслива людина, яка живе в гармонії з собою, не відчуває внутрішнього розладу, любить навколишній світ, людей і творчо працює, реалізуючи свої здібності й обдарованість” [8, 326].

Механізм творчості не має віку: у 6 р. стає активним і розвивається впродовж усього життя; він закладений у нас природою, може так і залишитися нерозкритою брунькою. Якщо ж ця брунька була пригноблена несприятливими обставинами, вона не загине, вона існуватиме, але це буде всього лиш нереалізована потенція.

Творчість – це діяльність, результатом якої є створення матеріальних і духовних цінностей, найвищий рівень пізнання [10, 24]. Це процес вирішення завдання, стан натхнення людини – спалах її енергетичного потенціалу, який розкриває межу невідомого. Розрізняють наукову, художню, літературну, педагогічну та інші види творчості.

Творчість – психологічно складний процес. У центрі його – уява, навколо неї задіяні інші психічні процеси: увага, пам’ять, мислення, які виявляються в тих знаннях, що є в людини. Уява доповнюється здібностями і вміннями, мотивами цілеспрямованої діяльності [10, 24]. Слід також зазначити, що процес створення нового може відбуватися лише за умови відповідного емоційного тла.

Процес творчості відбувається в чотири етапи:

•Підготовчий, на якому відбувається зародження ідеї.

•Визрівання – людина нагромаджує, концентрує знання, які прямо чи побічно відносяться до її проблеми, здобуває нові знання.

•Осяяння, інсайт – це головний, специфічно творчий момент, коли людина свідомо чи несвідомо працює над матеріалом, інтуїтивно “схоплює” очікуваний результат.

•Перевірка і доопрацювання – цей етап необхідний, щоб переконатися в тому, що створено саме те, що було задумано, аби творіння було досконалим [10, 24].

Професійна готовність студента до педагогічної творчості включає: психологічну готовність, теоретичну підготовку (системно розвинуте, узагальнене уявлення про творчість, про проблему її розвитку, що відображається з позицій загальних і суттєвих характеристик), практичну підготовку (вміння застосовувати творчий підхід в педагогічній діяльності) (рис. 1).

Вважаємо доречним виділити наступні фактори, які стимулюють творче мислення:

Ситуації незавершення, заохочення прояву ініціативи студенства.

Стимулювання відповідальності і незалежності.

Акцент на самостійних розробках студентів.

Увага до інтересів людини, доброзичливість, толерантність у стосунках.

Фактори, які гальмують творче мислення:

Уникнення ризику.

Прагнення до успіху будь-якою ціною.

Стереотипність мислення.Конфорність, схиляння перед авторитетами.

Несхвальні відгуки викладачів про виявлення ініціативи студентів.

Ефективно реалізувати вище зазначені фактори, що стимулюють творче мислення допоможуть інтерактивні технології. Суть яких полягає в тому, що навчальний процес організований так, щоб усіх учасників залучити до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок. Відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. В ході цього процесу студенти працюють в атмосфері толерантності, доброзичливості та взаємопідтримки. Це дозволяє не тільки отримати нові знання, а й розвиває пізнавальну та творчу діяльність.

Методи пошуку нових рішень поділяються на групові та індивідуальні. Серед групових слід відзначити “брейн-стормінг”, тобто мозковий штурм – це відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає студентів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки [7, 46]. Доцільно використовувати також такі інтерактивні технології, як аналіз ситуації, дерево рішень, синтез думок та ін.

До індивідуальних або комбінованих методів (тобто таких, які можуть використовуватись як однією людиною, так і групою) належить узагальнений евристичний метод. Евристика – це наука, яка вивчає закономірності організації процесів творчого мислення. Стратегія цього методу полягає у звуженні області варіантів вирішення певної проблеми і спрямування мислення на роботу з вузьким класом понять. Приклад евристичних правил – афоризми, прислів’я та приказки, які показують напрям, в якому слід діяти, хоча і не дають точних вказівок у конкретній ситуації.

На практичних заняттях, присвячених розвиткові творчості, викладачам особливу увагу слід приділити формуванню толерантних взаємин студентів, необхідно передусім створити вільну ігрову атмосферу, спрямовану на забезпечення конфортності спілкування, впевненості у своїх силах, творчих потенціях і відповідному потенціалі інших членів групи.

Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань... Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини [3, 177].

Толерантна особистість - це:

•людина, яка добре знає себе і визнає інших;

•виявляє співчуття, терпіння, почуття гумору, чуйність, довіру, альтруїзм;

•терпима до розбіжностей;

•володіє собою;

•доброзичлива;

•не засуджуває інших;

•уміє слухати [9, 4].

Виховання в дусі толерантності не обмежується опануванням понять „толерантність” і „толерантна людина”. Через такі складові толерантності, як емпатія, довіра, уява, співчуття, слід розкрити студентам сутність „інакшості”. Важливо сформувати у майбутніх вчителів толерантність щодо себе, передусім почуття гідності та здатності до самопізнання. Ці якості розглядаються у контексті групи, коли терпиме ставлення до себе є необхідною умовою толерантності стосовно інших.